Яна Буліка, поліціянта з Тимбарка, що в Лімановському повіті в Малопольщі, 18 вересня 1939 р. арештувала робітнича гвардія в Рівному. До цього міста він потрапив із тієї частини Польщі, яку окупували війська Вермахту.
4–5 березня харцери, мандрівники й інструктори харцерського загону «Волинь» Польського харцерства в Україні зібралися в парафії Святих Апостолів Петра і Павла в Рівному, щоб узяти участь у «Молитві за мир в Україні» за заступництвом блаженного отця Стефана-Вінцентія Фреліховського – покровителя польського харцерства.
У Музеї незалежності у Варшаві представлять виставку «Портрет із віршів і пам’яті. Поетична група «Волинь».
Якби слова, які лунають із кремля, не асоціювалися з людською трагедією, смертю та руйнуванням, росію можна було би назвати матір’ю всіх стендаперів і батьківщиною різної масті кабаре.
2 березня студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки мали змогу прослухати лекцію Анни Насіловської «Пьотр Равіч і його повість «Кров неба». Захід відбувся в рамках Луцької літературної резиденції «Місто натхнення» за підтримки управління туризму і промоції міста Луцької міської ради.
Роботи Зофії Стриєнської в період найбільшої популярності, а він припав на міжвоєнні роки, поширювали у вигляді течок, альбомів і листівок. Багатьма роками пізніше картини цієї надзвичайно впізнаваної художниці я вперше побачила на поштових марках і вручну розмальованій порцеляні зі Цмельова.
Петро Дзягач, старший постерунковий із Рафалівки, до в’язниці НКВС потрапив у грудні 1939 р. У лютому 1941 р. «за активну боротьбу проти революційного руху» його засудили до восьми років виправно-трудових таборів.
Старший солдат Богдан Щербик із села Усичі на Волині загинув 14 вересня 2022 р., захищаючи незалежність України. На його могилі встановлено два прапори: український та польський.
Минув рік від початку відкритого вторгнення росії в Україну. Світ за цей час ґрунтовно зрозумів значення вислову «рускій мір». Цивілізована частина людського роду з шоком навпіл із невірою дивилася на злочинний характер російської армії. Душогубство, насилля, звірство і брехня – ось слова, які назавжди вписали себе в дії та риторику російської машини.
У розділі «Тогочасний стан Росії» архієпископ Зигмунт-Щенсний Фелінський, окрім опису становища православ’я в державі, наводить кілька епізодів про систему правління Російської імперії. Владика майже не коментує цих історій, настільки вони красномовні.