Люблінська інформація
Події

У Любліні розпочинають діяльність перші ясла при вищому навчальному закладі – «Мудрий малюк» при Медичному університеті.    

Упродовж майже трьох тижнів цього літа на Люблінщині не впало жодної краплини дощу. Посуха, подібної якій не пам’ятають навіть найстарші любліняни, призвела до величезних збитків у сільському господарстві. Додаткових збитків, у перервах між періодами посухи, завдали раптові бурі, смерчі, в результаті яких у багатьох селах зірвало дахи й навіть було зруйновано житлові будинки та господарські споруди. Посухи також супроводжувалися численними пожежами, особливо в лісах. Пожежники, як професійні, так і з добровольчих пожежних дружин, не сиділи без роботи. На жаль, один із літаків «Dromader M-18 B», гасячи пожежу на території заповідника «Піскори» в селі Голомб біля повороту на базу в Дембліні, розбився на аеродромі, впавши на землю лише з кількох метрів. 40-річний пілот, люблінянин Марцін Н., член Люблінського аероклубу з Радавця, загинув на місці.



У деяких гмінах Люблінщини розпочалися щорічні обжинки. Першими обжинки «Anno Domini 2015» організували Бихава та Сташін у гміні Войцехув. Такі заходи зазвичай радісні, проте в цьому році обжинки на Люблінщині не стали причиною для хорошого настрою, оскільки багато фермерів у результаті безпрецедентної посухи мають мізерні врожаї або й узагалі їх не мають. Вони розраховують на допомогу держави для того, щоб пережити зиму.

 

41 сурмач із 27 польських міст грав у Любліні під час XXXII Загальнопольського огляду міських хейналів. Головними слухачами, окрім сотень люблінян, були учасники Ягеллонського ярмарку, котрий саме в ці дні відбувався в Любліні. Традиція виконувати хейнали багаторічна. Саме сурмачі оголошували про початок серйозної пожежі чи про наближення до міста ворога. Цього разу добре виступив люблінський сурмач Онуфрій Кошарний, котрий із Краківської брами сповіщає, що вже маємо 12.00. Деякі хейнали, представлені в Любліні, мають давню історію. Так, краківський хейнал виконувався ще в часи Середньовіччя, інші молодші, сучасні, як, наприклад, хейнал із Любартова. Хейнал із Сувалок виконували троє сурмачів. Серед них був Роберт Панек із Білостока, котрий скомпонував власну мелодію. Зазвичай автори хейналів невідомі. Роберт Панек також скомпонував хейнали для столиць Куби й Еквадору.

 

У Гнішові поблизу кордону між Польщею та Україною впродовж тисячі років росте дуб «Болько». В обхваті він має 880 см, сягає 26 м заввишки, а розмах крони з однієї сторони становить 34 м. Історичні відомості свідчать, що під цим дубом спав ще польський король Болеслав Хоробрий, і було це в 1018 р. Із нагоди «іменин» цього правічного дубу щороку в серпні тут відбуваються різні цікаві заходи, об’єднані спільною назвою «Болькування». Цього року в численних виступах брали участь народні артисти з Польщі та України. У наступному році «Болькування» може бути ще більш урочистим, адже дуб «Болько» можливо виграє конкурс «Європейське дерево 2016 р.»

 

У Файславіцах відбулося І Люблінське свято трав «На трав’яному шляху». На Люблінщині, де концентрується вирощування польських лікарських трав, вони займають 5 тис. га, а річні урожаї становлять 7 тис. т. Аж у 11 гмінах займаються вирощуванням трав. Переважає вирощування чебрецю, ромашки, валеріани, меліси. У Вішніцах вирощують переважно м’яту, у Россоші – кульбабу, у Сосновці – чорницю, у Яблоні – звіробій. Абрамув відомий валеріаною. У Рубчевіцах на трави виділили 85 га орних земель. Там переважає чебрець, але садять також шавлію, чабер, мелісу й собачу кропиву. Трави використовують не тільки в дієтології, а й у косметології. Знову повертаються популярні колись трав’яні курси лікування. Люблінські трави мають особливо велику цінність, оскільки їх вирощують у чистому середовищі, незіпсованому промисловістю. Незабаром, щоб краще представляти трави Люблінщини, прокладуть «зелений шлях» для туристів.

 

У школах та університетах саме зараз формують навчальні групи. А у Вищій офіцерській школі повітряних сил, тобто у відомій «Школі орлят» у Дембліні, новий навчальний рік вже розпочався. До навчання приступили 69 нових курсантів. Більшість із них вивчають пілотаж. Демблінській «Школі орлят» вже 90 років. Вона відома високим рівнем знань. Звідси вилетіло (на літаках) понад 10 тис. випускників, серед яких багато здобули світову славу.

 

У Любліні розпочинають діяльність перші ясла при вищому навчальному закладі – «Мудрий малюк» при Медичному університеті. Дитсадок для наймолодших почне працювати 1 жовтня. Медичний університет у Любліні отримав кошти на створення цього осередка при вищому навчальному закладі в рамках спільної програми Міністерства науки та Міністерства праці «Малюк в університеті». Дитсадок розрахований на дітей студентів, аспірантів та працівників університету.

 

Зростає зацікавлення Любліном та Люблінщиною серед закордонних туристів. Відповідно до статистичних даних у 2014 р. Люблін відвідали 700 тис. іноземців. Їхня кількість протягом останніх п’яти років зросла на 25 %.

 

21 серпня в Любліні пройшов захід «Європейська Дніпропетровщина», в рамках якого кожен міг взяти участь у майстер-класах декоративно-орнаментального народного малярства, занесеного до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, оглянути виставку праць, оздоблених петриківським розписом, придбати сувеніри та ознайомитися з технікою гончарства. Народні пісні та танці представили Український академічний фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» та ансамбль «Козацькі забави».

 

Адам ТОМАНЕК

Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026