Не відчувай неприсутності
Статті

 «Це вже доля, а долю не обирають. Отож її приймають, яка вона вже є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас».В. Стус «Із таборового зошита»

Що може зробити людина, аби змінити свою долю? Усе життя втікати, шукати кращої? Якщо пощастить, то можливо й вдасться, та буває, що долю створюють ті ж самі люди для інших людей. Із такою «доленькою» не зробиш уже нічого, вона тебе не омине, не втечеш. Залізними лещатами обів’ється навколо шиї й душитиме, аж поки не затихне твій голос. А особливо, коли той голос аж надто «різав слух» якомусь бюрократу, чи то пак партійцю, як і сталося із невмирущим українським голосом Василя Стуса.

«Кожна історична драма завжди буде мати свого Христа, свого Юду, свого Пілата, який умиває руки, своїх апостолів, які перелякано відступають, а потім опам'ятовуються і підіймають учення свого Вчителя. Кожна драма відбувається саме так. І вона безкінечна». (Євген Сверстюк «Одвічний сценарій»).

У 1960-70 роках у таборах було не так вже й багато в’язнів – всього кілька тисяч. Для політичних існували спеціальні зони, де були й особливі умови. Першими поціновувачами поетичного хисту Стуса якраз і стали оті в’язні, що вивчали його поезію напам’ять. Й часто, дякуючи саме цьому, сьогодні ми можемо прочитати той чи інший твір автора, адже в таборах вилучали все, а особливо результати творчості. Для поета це було найгіршим – невідомість, адже у тих творах залишалася частина його душі, серця, крику, відчаю, бажання та надії врешті бути почутим. Та вірші вижили, адже «рукописи не горять», й дійшли до вух, а багатьом й до свідомості. Можливо запізно, не в той час, не з тією метою, та залишається надія на те, що вони будуть криком-пересторогою від помилок минулих поколінь.

Виснажений важкою працею, худорлявий, проте, не втратив ясної думки та єдиної мети – справедливості, рівності значення слова «людина» для кожного. Не маючи фізичних сил, залишався морально стійким, гордим, відкритим та глибоко переконаним у вірності своїх ідей. Напевно, навіть психіатри поставили б йому діагноз: «абсолютна чесність».

Він обіцяв у рядках своїх творів «Народе мій, до тебе я ще верну», проте довів, що «Докучило! Нема мені Вітчизни». Василь Стус ніколи не був відомим письменником серед українців, точніше, він ніколи не був сентиментальним співцем за визволення українського народу, яких ми так часто зустрічаємо у шкільній та університетській навчальних програмах. Вірші поета не вивчались. Пригадую: будучи школяркою, я не розуміла, не сприймала й не хотіла сприймати, адже вони не були пісенними, сльозливими, а відтак й легкими до вивчення, як то вірші Шевченка, Рильського, Тичини чи то інших співців народної творчості. «Стус — це опозиція. У тому числі — прекрасна опозиція нашій рідній сльозоточивій розмазаності, отій «сентиментальній розквашеності», яка загалом ще й досі вважається ознакою «солов'їно-калинової ментальності» (Юрій Андрухович).

Ще й сьогодні ті, хто раніше мав певні зв’язки із автором, неохоче у цьому зізнаються, адже «у страху очі великі». Навіть за поверхове знайомство із політв’язнем, можна було отримати в подарунок цілодобову, безкоштовну «охорону» у вигляді слідчих КДБ.

Пройшли роки, змінилась епоха, та стереотипи все ще залишились. Проте, з кожним роком ситуація змінюється. З’являються ті, хто вважає, чи то бере на себе відповідальність хизуватися тим, що у певний період свого життя знав цих борців за справедливість, зокрема і Стуса. Проте, де ж були ці «друзі», коли потрібно було трішки сміливості щоб встати і запитати «А чому ж не друкуються вірші Стуса?». Здається, що кожен, хто хоч трішки відчував себе однодумцем Василя, повинен був підтримати, й нести цю ідею визволення людського духу та справедливості. Кожен. А таких, певно, було багато. Та тільки переймались лише своєю окремою долею, усім було шкода свого життя. Та якби усі, хто так думав та й піднялися, то не вистачило б землі для таборів, не вистачило б тюрем, камер й катів. Та спромоглися на це одиниці, а серед них і Василь Стус ,– той, що залишається жити у серцях.

Катерина Мартиненко

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026