У рамках репатріації
Статті

У той час, коли вся Польща охоплена думками про біженців із Близького Сходу та Африки, Верховна палата контролю представила звіт, який свідчить про те, що результати репатріації не виглядають якнайкраще.  

В останні роки в рамках репатріації до Польщі приїжджали заледве 200 осіб щороку, а період очікування репатріанта на поселення на території країни становить кільканадцять років. Відповідно до закону «Про репатріацію», прийнятого у 2000 р., вона може стосуватися тільки осіб польського походження, котрі проживають у місцях заслань і депортації, тобто в азійській частині колишнього СРСР. Це не стосується України, Білорусі та Литви, в яких також проживають великі скупчення поляків.

 

Щоб стати репатріантом, треба мати принаймні одного з батьків, дідусів чи бабусь або двох рідних із лінії прадідів та прабабусь польської національності, а також продемонструвати зв’язок із Польщею. Також існує спрощена дорога, впроваджена законом «Про іноземців» від 2013 р. Особи польського походження чи власники Карти поляка можуть отримати дозвіл на постійне перебування безпосередньо від воєводи. Тоді вони мають право на роботу, соціальну допомогу та навчання. Репатріантам пенсійного віку зараховують трудовий стаж за кордоном і призначають пенсію. Якщо немає помешкання та можливостей утримання в Польщі, консул приймає рішення про гарантію надання візи з метою репатріації. На виконання таких зобов’язань нині чекають 2400 осіб лише з Казахстану. За даними Верховної палати контролю у 2009–2013 рр. репатріанти оселилися лише в 57 гмінах (із 1645 досліджених).

 

На думку палати, нагальним зараз стало внесення поправок до закону «Про репатріацію», щоб усі особи, котрим гарантували видачу візи репатріанта, врешті могли оселитися в Польщі. У липні до сейму було внесено депутатський проект закону «Про зміни до закону «Про репатріацію». Він передбачає, що виданий консулом документ про походження мав би надавати право на переселення в довільний час й отримання громадянства впродовж двох років.

 

Залишається актуальним і громадянський проект, під яким поставили свої підписи 250 тис. осіб. Він потрапив до сейму, але там і залишився, та вже не розглядатиметься.

 

Загалом репатріантів у Польщі сприймають як осіб працьовитих і таких, що добре собі радять. Потрібно лише дати їм шанс. Старші особи зазвичай не планують переселятися. Натомість молодь хотіла б облаштуватися в Польщі. Однак є небагато гмін, що відважуються запросити репатріантів. Вони мають проблеми з коштами, житлом тощо та хочуть, щоб цей тягар взяла на себе держава. В минулому році державний бюджет витратив на це 9 млн злотих.

 

Загалом, якби кожна гміна прийняла одного репатріанта, то Польща швидко виконала б свої зобов’язання. Проте залежність від гмін може довести репатріантів до безробіття. Натомість якби відповідальність перейняла держава, можна було б гарантувати репатріантам проживання у спеціальних центрах, курси польської мови та здобуття професій, які є затребуваними на ринку праці. Окрім того, щоб вийти із ситуації, що склалася, держава могла б викупити покинуті сільські господарства на сході Польщі та призначити їх на потреби приїжджим. Тоді, може, вдалося б допомогти й полякам з-поза Азії – з Росії, України, Грузії та Білорусі.

 

Якуб Плажинський, син трагічно загиблого маршалка сейму Мацея Плажинського, зазначив: «Репатріація – це моральний обов’язок, який необхідно виконати. Ми не можемо роздумувати, чи ставити його наперед, назад чи поряд із іншими зобов’язаннями, а просто повинні його виконати. Я розмовляв із міністрами з Канцелярії президента. Очікую на результати цих розмов, і побачимо, чи щось вдасться вирішити після закінчення діяльності теперішньої каденції сейму, зокрема й щодо долі громадянського проекту закону».

 

Ситуація не проста, бо з одного боку ми маємо прийняти 7 тис. біженців із Близького Сходу й Африки, і їм потрібно допомогти, проте про поляків з-поза Польщі теж не можна забувати, бо це польська історія та ідентичність.

 

Маріуш ПЄЛЬКА,
Інформаційне агентство «Polonia»

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026