«Росія сконцентрувала біля кордону з Україною приблизно 55 тис. солдатів», – зазначає Міністерство оборони України. Приблизно 30 тис. перебувають у Криму, а також у зоні боїв із бойовиками на Донбасі.

Лавров: «Ми зміцнюємо присутність біля східного флангу НАТО»
Глава МЗС Росії Сергій Лавров сказав виданню «Corriere della Sera», що Москва зміцнює військову присутність біля східного флангу НАТО, бо її до цього «змушують провокаційні дії» Альянсу біля російських кордонів. Він запевнив, що готовий співпрацювати з Дональдом Трампом.

«Росія хоче покращити відносини зі Сполученими Штатами Америки», – запевнив російський міністр закордонних справ в інтерв’ю італійській газеті під час офіційного візиту в Римі.

Коли його запитали про причини зміцнення військової присутності біля східного флангу НАТО, він відповів: «Сьогодні ми свідки найбільшого зростання військового потенціалу після завершення холодної війни, посилення присутності та інфраструктури НАТО на його східному фланзі з метою створення політично-військового тиску на нашу країну».

«Поблизу російських кордонів відбуваються навчання держав блоку, які часто мають відверто провокаційний характер. Під приводом нереальної «загрози зі Сходу» в державах Центральної та Східної Європи розміщують важке обладнання й американські війська, одночасно там з’являються нові елементи структури командування Північноатлантичного альянсу», – заявив керівник російської дипломатії.

Він також підкреслив, що всі ці операції підтримали в липні на саміті НАТО у Варшаві, який, на його думку, «фактично затвердив довготермінову політику подальшого зміцнення збройного компоненту блоку».

Rzeczpospolita

Хорватія створює нові сили для боротьби з тероризмом
Міністерство оборони Хорватії повідомило про початок операції щодо створення спільної спеціальної авіації зі Словенією, Угорщиною та Болгарією.

Згідно з повідомленням, створені сили можна було б використовувати для боротьби з тероризмом у Північній Африці та в Середземному морі. Ініціативу підтримали також Сполучені Штати Америки та НАТО.

Цікаво, що, за матеріалами офіційного бюлетеня Міністерства оборони «Хорватський солдат», у вересні в приморському місті Спліт було підписано попередню угоду між чотирма зацікавленими державами.

Також не є таємницею те, що така ініціатива, великою мірою, – це допомога для Хорватії в модернізації армії. Нині повітряні сили Республіки Хорватія не гарантують безпеки її повітряного простору.

PAP

Київ: «Понад 80 тис. російських солдатів в Україні та вздовж її кордонів»
«Росія сконцентрувала біля кордону з Україною приблизно 55 тис. солдатів», – зазначає Міністерство оборони України. Приблизно 30 тис. перебувають у Криму, а також у зоні боїв із бойовиками на Донбасі. Кількість російських солдатів назвав український заступник міністра оборони Ігор Долгов, котрий взяв участь у міжнародній конференції в Києві.

За його оцінкою, окрім 55 тис. солдатів, котрі перебувають на кордонах Росії, ще 5–7,5 тис. військових із цієї країни знаходяться в зоні бойових дій на Донбасі. У Криму перебувають 23 тис. російських солдатів. «9 тис. із них – поблизу адміністративного кордону півострова з рештою України», – заявляють українці. Заступник міністра також нагадав про російську військову базу в сепаратистському Придністров’ї (бунтівній республіці в межах Молдови), де перебуває понад тисяча солдатів. «Також зростає російський військовий потенціал в Білорусі біля українського кордону», – сказав Ігор Долгов, котрого процитувало агентство «УНІАН».

TVN24

Зміни у Вашингтоні – імпульс для подальшого озброєння Росії?
«Росіяни використовують стратегічну перерву у Вашингтоні, щоб зміцнитися. Вони зараз можуть виконувати результативні удари на далекі дистанції. Звичайно, ми не говоримо про стіну вогню, що нас накриє, але це потрібно брати до уваги», – сказав у ефірі радіо «Jedynkа» Марек Свєрчинський з аналітичного центру «Polityka Insight».

«Росія розмістила протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон» у Калінінградській області та на Курилах», – інформують російські ЗМІ. На Курилах, частина яких є предметом територіального спору з Японією, опинилися ракетні комплекси «Бал».

Публіцист також підтвердив, що «росіяни (…) спеціально розміщують озброєння там, де відчувають, що їхнім інтересам щось загрожує, наприклад на Курилах, де триває перемир’я, там, де намагаються розширити свою сферу впливу, зокрема в Криму, чи там, де бояться агресивних рухів НАТО, тобто в Калінінградській області».

Jedynka

Польща серед лідерів НАТО, але витрати поглинають пенсії
Польща належить до невеликого ґрона країн, які дотримуються натівського зобов’язання щодо мінімальних витрат на озброєння на рівні 2 % ВВП. Це зауважив Дональд Трамп, котрий під час виборчої кампанії хвалив лідерів Альянсу, зокрема й Польщу. Проблема полягає в тому, що гроші з бюджету направляють, переважно, на пенсії для військових, а не на обладнання, навчання й потреби армії.

У 2015 р. лише п’ять членів НАТО виконували вимоги, які передбачають мінімум витрат на озброєння на рівні 2 % ВВП. Військові пенсії становлять понад 6 млрд злотих. «При бюджеті у розмірі 31 млрд – це одна п’ята. Військових пенсіонерів – приблизно 120 тис., а максимальна кількість ставок у сучасних військах становить 100 тис.», – повідомив гість «Polskie Radiо 24» Радослав Жидок із «Республіканської фундації».

Polskie Radio 24

Півмільярда в рік на спільне озброєння Євросоюзу
Чи ЄС дочекається Європейського оборонного фонду? Політика Росії та зміни в США штовхають Євросоюз до фінансування озброєння Європи. Тому деякі витрати на фонд трактували б як пільгу під час оцінки дефіциту країн Євросоюзу.

«Ситуація Європи серйозно змінилася. Країни ЄС як ніколи раніше потребують мудрішого витрачання державних грошей на оборону», – сказала комісар ЄС Ельжбєта Беньковська, котра керувала роботою над «планом діяльності задля оборони», оголошеним Європейською комісією. Ключовий пункт – Європейський оборонний фонд, яким у середині грудня має зайнятися саміт лідерів ЄС і , можливо, прийме перші рішення.

Єврокомісія має намір знайти 90 млн євро на створення Європейського оборонного фонду до 2020 р., але з 2021 р. з бюджету ЄС на фонд мали б виділяти півмільярда євро щороку.

Gazeta.pl