Кілька слів про Зосю Гамалєю…
Статті

На Волині не так багато сільських шкіл, які б мали таку довгу і славну історію, як моя рідна Альма-матер, що в селі Доросині Рожищенського району. Нинішнього року школі виповниться 125 літ.

Про відкриття школи йдеться в нарисі «Доросині» («Історія міст і сіл України. Том Волинська область») та щорічному журналі «Волынские епархиальные ведомости», в якому подано розлогий матеріал наглядача шкіл Луцького повіту Гвоздіковського про відкриття 1 жовтня 1888 р. в цьому населеному пункті церковно-приходської школи, про перших її 12 учнів та першого вчителя Василя Голощука. Він мав педагогічну освіту і беззмінно навчав у ній місцевих дітей 34 роки. Копія цієї статті тепер відкриває окремий стенд в музеї історії села Доросині.

Читачам «Волинського Монітора» я хочу детальніше розповісти про наступний, 15-річний період, коли тут працювала польська початкова (повшехна) школа. У чотирьох її класах навчалося вже майже 60 хлопчиків і дівчаток. Ґрунтовні знання їй давали дві вчительки: Зося Гамалєя і Зося Новакувна. Портрет другої зберігся в котрогось із односельчан і тепер він також є в місцевому музеї. Ось як написав у спогадах про свою першу вчительку, Зосю Гамалєю, її колишній учень, а згодом – голова місцевого колгоспу Володимир Вірний: «Пані Зося була дуже освічена і надзвичайно вимоглива. Нерадивим школярам погрожувала: «Зіб’ю на квасне яблуко, хто не хоче вчитися!». Тоді дозволялося педагогам «врозумляти» двієчників і пустунів лінійкою по долоні. Не милувала вона й обох своїх дочок, що разом з нами ходили до школи. Але була справедлива. Мене тільки півроку в першому класі протримала і за те, що добре встигав, достроково перевела в другий клас. Закладені вчителькою міцні знання згодом допомогли мені екстерном закінчити радянську семирічку, поступити в технікум, а вже пізніше стати студентом агрономічного факультету Української сільськогосподарської академії, що в Києві».

Ці спогади Володимира Вірного письменник Степан Курило-Шванс включив до своєї художньо-документальної книги «Село Доросині і його люди», яка нещодавно побачила світ в обласній друкарні. Вдячні слова про польських вчительок я не раз чув і від свого тата. У багатодітній родині його батьків було ще троє синів. Старші Захар та Іван змогли закінчити лише по два класи. Далі треба було вже допомагати на польових роботах і в господарці. А ось мій тато Володимир вчився дуже добре. У свідоцтві, яке він передав до музею, у нього з усіх предметів стоїть «добре» і «дуже добре» - тобто оцінки «4» і «5». Неодноразово з вдячністю згадував, що вчителька Зося Гамалєя порекомендувала його мамі обов’язково послати сина в село Уляники, де в школі були вищі класи, що вона й зробила. Хоч змушені були наймати в заможного селянина помешкання і вносити певну плату за навчання.

Коли матеріал готувався до друку, я повідомив про це організатора і керівника музею Ярослава Троцюка (він вже 27-й рік є директором школи). Ярослав Миколайович подав цікаву ідею: «Волинський Монітор» читають не лише в Україні, але й в Польщі, також є електронна версія видання в Інтернеті. То, можливо, на цю публікацію відгукнуться доньки чи внуки Зосі Гамалєї і надішлють нам якісь додаткові документи про свою матір і бабусю та її світлину. Будемо їм за це дуже вдячні».

Василь ФЕДЧУК, журналіст, випускник Доросинівської середньої школи

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026