Складна спільна оцінка
Статті

Про труднощі у складанні спільного пастирського листа від Римо-Католицького Костелу та Греко-Католицької Церкви інформував польських єпископів архієпископ Мєчислав Мокшицький.

6 березня львівський митрополит виступив під час 361-го пленарного зібрання КЄП (Конференції єпископату Польщі) у Варшаві.

У греко-католицькому проекті стверджувалося, що Волинська трагедія виникає з якихось «взаємних кривд українців та поляків», котрі її «обумовили». Йшлося про «позбавлення українців прав до самоствердження на власній землі», а також про «етнічну чистку, тобто примусове виселення польського населення з Волині». Говорилося, що справа є дуже складною і що в істориків ще є чимало роботи, щоб її вирішити.

На думку українських єпископів латинського обряду, автори таких проектів пробували продовжити доволі популярну в українському націоналістичному середовищі лінію, яка має намір релятивізувати злочин. Важко, наприклад, говорити про виселення польського населення із Волині, якщо, згідно з оцінками істориків обох держав, лише на Волині тоді загинуло понад 60 тис. мирного населення. «Як у такій ситуації можна говорити про виселення?», – запитував архієпископ Мокшицький. На його думку, звернення авторів проектів листа щодо християнської оцінки подій є, швидше, чистою риторикою, якщо не згадуються причини трагедії – ідеологія націоналізму, що заохочує до будівництва національно однорідної держави без іноземних «загарбників», до яких зараховують польське, єврейське, вірменське та інше мирне населення.

Небезпечним є використання авторами проекту листа різних евфемізмів та уникання відповідних і адекватних означень, а саме: винищення, геноцид, етнічні чистки. Відомо, що масові вбивства мирного польського населення (і не лише – оскільки також єврейського, вірменського та українського) – а не боротьба із регулярним військом – становили методично заплановану акцію ліквідації польського населення з території Волині та Східної Малопольщі з використанням усіх, найбільш витончених і безжальних методів. «Отже, необхідно називати речі своїми іменами: вбивства – вбивствами, тортури – тортурами, бузувірство – бузувірством», – підкреслив архієпископ Мокшицький.

Костел латинського обряду визнає абсурдним знак рівності, який поставила Греко-Католицька Церква, між винищенням польського народу і, нібито, виною польських державних чинників, що унеможливили українцям втілення в життя своєї власної держави. «Не можна виправдати геноциду будь-чим, особливо помстою за відсутність реалізації національних амбіцій українського суспільства», – наголосив львівський митрополит. Нагадав, що українці, які співпрацювали із гітлерівцями, масово знищували також євреїв, котрі не ускладнювали реалізації українських державотворчих планів.

«У цій ситуації виникає запитання, чи маємо відповідний клімат для підготовки спільного листа? Чи існує спільна площина, щоб говорити одним голосом про таку важливу справу? Побоююся, що така ініціатива щодо спільного листа може стати черговою «політично правильною» акцією, яка нічого не внесе у з’ясування причин великого зла, що призвело до смерті понад 120 тис. мирних жителів, а сам документ компрометуватиме Костел, будучи свідченням релятивізму моральної відповідальності у випадку подій, які мають занадто однозначний і очевидний відгомін», – ствердив архієпископ Мокшицький. Він зазначив, що ці зауваження представлено Греко-Католицькій Церкві, яка визнала їх неприйнятними. У зв’язку із цим її представники вирішили видати односторонній власний лист.

ekai.pl

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026