Магія Різдва. Розмова з Генеральним консулом РП у Луцьку Томашем Яніком
Статті

Різдвяні свята вже на порозі. Ми підбиваємо підсумки року, але з тими підсумками приходять до нас спогади з дитинства. Про це ми вирішили поспілкуватися з Генеральним Консулом Республіки Польща в Луцьку Томашем Яніком.

„Волинський монітор” – Пане Консуле, як це було в дитинстві? Чим для Вас є Різдво?

Томаш Янік – Мабуть, я не буду оригінальним в тому, що Різдвяні свята все ж були найбільш магічними та незвичайними, коли ми були дітьми. Коли ми чекали тієї першої зірки, щоб можна було врешті сісти до столу і почати їсти всі ті ласощі, які готували мама з бабусею. І, звичайно, після святої вечері завжди десь йшли із ласощами й очікували на Миколая, який приходив з мішком подарунків. Це була надзвичайна подія. До сьогодні пам'ятаю, що приходив Святий з неба і роздавав ті подарунки. Пізніше, як став дорослим, свята вже такої магічності не мали.

ВМ – Чи Миколаєм був хтось із родини?

– Так.

ВМ – Ви його впізнавали?

– Ні, я його ніколи не впізнавав. Я так переймався і був такий приголомшений та вражений, що як у мене Святий Миколай щось питав, то я починав запинатися зі страху.

ВМ – Ви колядували в дитинстві?

– Так, тому що ми вдома співали колядки за столом з батьками, з дідусем та бабусею. Це один з елементів традиції.

ВМ – Людина виросла, має вже власну сім'ю... Як святкуєте у Вашій сім'ї?

– Звичайно, ми з дружиною стараємося бути разом з дітьми. З огляду на мою роботу, зараз не завжди можемо святкувати в ширшому колі. Стараюся, щоб для моїх синів свята також були особливими, але вони настільки малі, що ще цього так не сприймають.

ВМ – А чи переодягатиметеся у Миколая, коли будете робити подарунки, хоча б для старшого сина?

– Ні, ще перелякається.

ВМ – Яка колядкаВаша улюблена?

– Пам'ятаю, що найкраще мені вдавалося проспівати колядку “Сьогодні у Віфлеємі”, але найбільше я люблю слухати колядку “Серед нічної тиші”. Вона створює піднесений настрій.

ВМ – Чи у Вашій сім'ї прикрашають ялинку?

– Звичайно, ялинка є необхідним елементом кожних свят. Ялинку завжди приносив додому тато. Зараз цей приємний обов'язок виконую я. Я вибираю ялинку на ринку, приношу її, встановлюю, підливаю і прикрашаю. Діти ще дуже малі, дружина доглядає за ними або готує щось смачненьке.

ВМ – Чи взагалі відомаВашій родині така страва, як кутя?

– Я родом з Малопольщі, а кутя в Малопольщі не існує, вона може бути на святковому столі хіба що у мішаних сім'ях. Так сталося, що моя родинатрохи мішана, бо мама походить зі сходу, батько з корінної малопольської родини, отже кутя інодіз'являлася на моєму столі, але це не є традицією. Зараз куті на моєму столі немає.

ВМ – Чи завжди маєте 12 страв на святковому столі?

– Так, ми стараємося дотримуватися цієї традиції – 12 різних страв і завжди ще одне місце за столом чекає якогось мандрівника, що заблукав. На столі, звичайно, є оплаток, а серед страв обов'язково є короп, борщ з вушками, гриби, капуста.

ВМ – Чи трапилося колись таке, що до Вас заблукав той мандрівник?

– Ні, якось до мого дому не потрапив.

ВМ – Пане Консуле, у різдвяні дні всі дарують одне одному подарунки. Чи Ви підготували якісь подарунки для своєї сім'ї? Що Ви подаруєте своїй сім'ї? Чи існує якась традиція?

– Так, традиція дарування подарунків існує. Це, мабуть, щось, чого кожен очікує, незалежно від того, чи має п'ять років, чи вісімдесят. Дуже приємно отримувати подарунки, але також приємно їх комусь дарувати. Я кілька останніх років є оригінальним, бо привожу різні подарунки з України – речі, яких у Польщі не купиш. Адже, незважаючи на те, що ми живемо у глобалізованому світі, деякі речі є іншими. Наприклад, в Україні дуже великий асортимент солодощів. Вчора я зробив саме такі покупки, отже будуть цікаві солодкі подарунки. Я не стараюся робити якихось великих і дорогих дарунків, переважно купую невеличкі сувеніри і цікаві дрібнички: щось для дому, щось для кухні, іграшки для дітей. Мій син саме захоплюється залізницею, тому точно отримає якийсь новий вагончик.

ВМ – На який подарунок Ви особисто очікуєте?

– Я написав такий лист до Миколая і, мабуть, уже вмовив його, що хочу отримати добрий фотоапарат. Коли їжджу Україною, ловлю себе на тому, що є дуже багато милих, фантастичних місць, краєвидів, пам'ятників, і я не можу, на жаль, їх забрати із собою, затримати ці миті, тому що забуваю про фотоапарат. Я маю надію, що як Миколай мені його цього разу принесе, то я носитиму його на шиї під час кожного виїзду і зможу потім ці фотографії переглянути, як повернуся з України.

ВМ – Підозрюю, що Миколай буде щедрим і виконає Ваше побажання. Пане Консуле, а зараз як Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку –який подарунок Ви хотіли б отримати?

– На мою думку, подарунком є щось таке, що отримуєш один раз. Натомість, у наступному році я побажав би собі, може, не подарунка, а певного процесу, певного розвитку тут, процесу зближення наших народів, процесу кращого пізнання. Передумови для цього будуть, наприклад, 90-та річниця підписання союзу Петлюра-Пілсудський у квітні 2010-го року. Я думаю, що ці подіїмаловідомі в Польщі і Україні. Я хотів би, щоб тривав цей процес пізнання своєї історії і пізнання в цій історії добрих моментів, щоб ми не переживали того, що у минулому було важким і трагічним. Щоб ці важкі питання не зашкодили нашим сьогоднішнім стосункам, оскільки ми всі зацікавлені у тому, щоб будувати краще майбутнє, звичайно, не забуваючи про минуле.

ВМ – Дякую, Пане Консуле. Веселих свят!

– Я також дякую за розмову і прошу передати усім читачам газети “Волинський монітор” мої найкращі побажання щасливого Нового року, радісних Різдвяних свят, здоров'я, благополуччя і здійснення мрій.

MW

 

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026