Смерть існує не для того, щоб забути, а для того, щоб пам’ятати…
Статті

Листопад у польській традиції – це місяць, який схиляє людей до заглиблення в роздуми про смерть. Це час, коли ми відвідуємо могили наших близьких, згадуємо їх та запалюємо лампадки.

Було дві сестри: ніч і смерть

Смерть більша, а ніч менша

Ніч була гарна як сон, а смерть

Смерть була ще гарніша.

Балада про двох сестер

(Константи Ільдефонс Галчиньскі)

Дивна річ людське життя: «Важко підніматися на цю гору, щоб дізнатися, що ця гора називається старістю. Чекати чудового краєвиду з вершини, а цей краєвид – смерть. Страх молодості перед старістю – це страх перед вершиною» (Анна Камєньска). Кожна смерть – це особиста трагедія для когось, хто втрачає близьку особу. Розпач, бунт і повільна згода на те, що трапилося, – це початок зовсім нового життя для тих, що лишилися на землі і повинні пережити зустріч з пусткою. Смерть із давніх часів надихала митців пера, пензля, кіно чи театру. Найжахливіший образ смерті представляє турпіст – Станіслав Гроховяк. Його питання виражають драму людської екзистенції: Чому ми повинні померти? А якщо мусимо, то чому помираємо так неестетично? Чому наше життя є безперервним наближенням до невблаганного кінця, чому життя є підготовкою, роздяганням до вічного сну? Проти цієї драми Станіслав Гроховяк бунтує як людина. Смерть, потворність та їхня роль у житті часто стає темою його гротескних творів. Поет приглядається до смерті так ретельно, що деталі лякають читача.

«Скільки ж пані настраждалась, що

Лице її таке біле...

Й коли пані так лежить, волосся її, мов дроти,

А на вухах і бровах сум висне»

(«Портретування покійної»)

Майстром тематики смертності в польській поезії був Болеслав Лесмян, річниця смерті якого припадає на 5 листопада (1937 р.). Теми, що найчастіше повторюються в його творах – це любов, смерть, казковість, народні елементи. Однак мотив смерті з’являється майже в усіх його текстах, незалежно від теми, про яку пише поет. Навіть назви вказують часом на зміст вірша «Спигробок», «За могилою», «Утопленик», «Трупяки» (черевики для мерців – пер.). У поезії Лесмяна смерть представлена як стан гірший від життя. Прикладом, який змальовує таку ситуацію, є вірш «Уршула Кохановска». Головна героїня, трагічно загибла донька польського поета доби Відродження, потрапила до неба, де хотіла б почуватися, як удома. Бог дозволяє їй жити в точній копії палацу в Чорнолісі. Попри доброту та присутність Бога, жінка страждає, тому що не може зустрітися зі своїми батьками. Смерть і вічне життя, які за християнською релігією є метою життя, не дають Уршулі Кохановскій відчуття щастя. Їй було краще на землі, серед власної родини.

Інакше дивиться на смерть о. Ян Твардовскі: «Смерть є брамою до дальшого світу – кращого світу». Тому він говорив живим у своєму найгарнішому вірші так: «поспішати любити людей, бо так швидко відходять...»

Перед обличчям смерті ми по-людськи безпорадні, нам лишається лише чинити так, «щоб менш боліли тихі прощання / розлуки без слова / що не встигли ми / пояснити чому» (Ядвіґа Демчук). Простіше змиритися зі скінченністю та прощаннями, якщо в цьому Таїнстві з нами є Віра. Часто ми задумуємося, як буде по іншу сторону. Але ніхто з нас, живих, цього не знає і тому це невідоме надихає: «Заплющу очі… і дощить / сльоза бринить / хтось кине сіру, як буденність, землю / і прах, з якого я повстала / вже байдуже, кого кохала / кого ненавиділа / під Твоїм небом / нехай буде воля Твоя» (Ядвіґа Демчук).

Згадуючи в листопадові дні покійних близьких, вшануймо і тих поляків, чиї імена записані на аркушах польської літератури, пам’ятаючи слова Стефана Кісєлєвского: «Смерть надає сенс життю, тому потрібно завжди тримати її біля себе – в думках».

Ядвіґа ДЕМЧУК

 

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026