Росіяни на Майдані
Статті

Народна дипломатія працює: українці та росіяни виявляють здоровий глузд, взаємоповагу, співчуття і шукають взаєморозуміння.

Сучасні українсько-російські відносини вкрай драматичні: економічні блокади, дискусії про Голодомор, непростий вибір між ЄС і Митним союзом, співпраця з НАТО, ціни на газ, Чорноморський флот, статус російської мови в Україні – це далеко неповний перелік больових тем.

І все це на фоні того, що, як не крути, а маємо з росіянами давні і тісні політичні, економічні, культурні зв’язки. Т.Шевченко в щоденнику захоплено описував собор у російській глибинці, який збудував «простой русский мужичок», а В.Маяковський закликав: «Разучите эту мову на знаменах…» Маємо сімейні традиції – інтернаціональні подружжя, в яких обидві мови – рідні і обидві передаються дітям. Усі ці обставини спонукають нас до розважливості.

Тому поки політики ведуть розмови про те, що нас роз’єднує, народна дипломатія працює: українці та росіяни виявляють здоровий глузд, взаємоповагу, співчуття і шукають взаєморозуміння.

Серед численних наметів, що розбиті на Євромайдані, є й намет, над яким розвівається російський триколор. Але не тільки його мешканці вважають за потрібне бути тут, коли в Крим уведені російські війська.

– Алло! Инфо-центр Майдана? Вам звонят из Сибири. Из Красноярска.

Я переходжу на російську і з’ясовую: мій співрозмовник хоче переказати кошти для постраждалих. І взагалі, щоб підтримати Євромайдан, адже тепер до нас прийшли ще й російські війська. Це їхні війська. Але сибіряк каже, що вони, росіяни, «не хочуть війни і захоплюються нами». Його переповнюють емоції від того, що нам вдалося «скинути окови», і він вірить, що їм це теж колись вдасться. Я йому того щиро зичу... Запевняю: ми не маємо до них ненависті і прагнемо миру. На цьому, розчулені, сходимося.

Учора теж довелося перетинатися з росіянами: немолода, але енергійна жінка із «російського» намету на Євромайдані приходила в Інфо-центр, щоб просити іншої волонтерської роботи: чистити на кухні картоплю їй уже набридло. Вона розказувала, що не уявляє таких віче в Москві, коли виходить на вулицю мільйон громадян, щоб сказати владі: «Банду – геть!» Для них це екстрим та екзотика.

Особливо для тих, хто записується в сотні Самооборони Майдану. Справді, неговіркий громадянин Російської Федерації виявив бажання записатися до сотні. Варто загадати, що в Небесній Сотні є Ігор Ткачук, котрий родом із Калінінградської області Росії.

На Майдані ще й наші українські росіяни – з Донбасу, Криму, Києва. Ефектна немолода киянка, росіянка за походженням, що виразно видає мовлення, гнівалася, що українська інтелігенція (особливо науковці) недостатньо активна. Де позиція академіків, професорів, директорів інститутів тощо? Я намагалася опонувати: мовляв, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступив зі Зверненням до колег і партнерів у Росії. Але їй здається, що позиція має бути більш радикальною. У приклад ставить Правий сектор.

В Інфо-центр стали приходити біженці-кримчани. Ось сім’я, в котрої семеро дітей, – шукають роботи і притулку. Вони за Україну і Євромайдан, але нарікають, що в Севастополі небезпечно про це говорити. Скаржаться, що дуже мало інформації, тому не все їм там зрозуміло.

До речі, про інформацію. Реакція на російських журналістів така ж різна, як і російські журналісти. Одних оточують кільцем, коли вони ведуть запис, і гукають гуртом «Не бреши!» А іншим аплодують: саме так зустрічали російський телеканал «Дождь», який зробив цікавий флеш-моб на одному з віче: журналісти і ті, хто пристав до їхньої акції, розкрили чорні парасольки і пройшлися по Майдану Незалежності. Я не стрималася і прокоментувала сусідам, котрі стояли поруч: «Це достойний і правдивий російський телеканал». У відповідь – усмішка і слова:

– Ми вас підтримуємо!

Це було сказано українською. Певна річ, що з акцентом. Однак така спроба – вияв поваги до мови і народу. Спасибо им! Я их тоже уважаю…

Кількісно росіян на Майдані не так вже й багато – якщо на око, не на багато більше, ніж грузинів і білорусів. Але їхня присутність нас бадьорить. Адже на одному з плакатів написано: «Путин – это еще не вся Россия». Я у це вірю.

Тетяна КРАЙНІКОВА

 

Через порушення прав людини у Росії, редакція Волинського монітора зобов’язана оберігати анонімність особи зображеної на світлині.

 

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026