Солідарне суспільство
Статті

Через війну кілька мільйонів українців були змушені покинути свою країну. Польське суспільство із відкритими обіймами прийняло воєнних біженців під свій дах. Завдяки безпрецедентному рішенню польської влади українці отримали такі ж права, що й поляки, хіба крім можливості голосувати.

24 лютого 2022 р. російські війська ввійшли на територію України і розпочали війну, найбільшу в Європі з часів Другої світової. Згідно з даними ООН, майже 14 млн осіб були змушені покинути свої домівки, а майже 8 млн виїхали з країни. Це в основному жінки, діти й особи поважного віку.

Так само, як під час Другої світової війни, Росія розпочала заслання в Сибір, а в захоплених населених пунктах піддавала тортурам еліти і солдатів, ґвалтувала жінок і вчиняла геноцид. Від жахіть, які принесли із собою російські військові, втікали мільйони жінок. 80 років тому серед них була моя бабуся. Вона вирішила залишитися разом зі своєю сестрою в Польщі, а не повертатися в Україну, яку тоді захопили варвари. Війна в Україні для мене й багатьох поляків – це акт агресії не тільки проти сусіда, але й насправді проти нас.

Із початку російської агресії польсько-український кордон перетнули понад 7,4 млн біженців з України, але водночас близько 5,6 млн українців перетнули кордон у напрямку України, що означає, що в Польщі залишилися близько 1,5–2 млн біженців. Разом із попередньою хвилею емігрантів з України, яка розпочалася після війни на Донбасі в 2014 р., у Польщі проживають близько 3–3,5 млн українців.

Спонтанна реакція польського суспільства перебільшила будь-які очікування. В допомогу біженцям були задіяні 70 % дорослих поляків. Люди пропонували кімнати або навіть цілі помешкання. Так зробили близько 7 % поляків, завдяки яким кількасот сімей потрапили до їхніх домівок, а не в табори, як було раніше у випадку інших криз такого типу.

59 % поляків були задіяні в акції купівлі необхідних речей першої потреби, а 53 % пересилали кошти для біженців. Згідно з дослідженнями Польського економічного інституту, поляки пожертвували на допомогу Україні 2 млрд злотих протягом перших трьох місяців.

Завдяки змінам у польському законодавстві українці можуть отримати ідентифікаційний номер PESEL, такий самий, який має кожен громадянин Польщі. На цій основі вони можуть протягом 18 місяців легально перебувати в Польщі. Мають право утворити довірений профіль, тобто цифрову ідентифікацію, можуть отримувати різні соціальні виплати, включно із сімейною допомогою, а це близько 120 євро на кожну дитину.

Хвилю біженців після початку війни склали в основному жінки. Понад 60 % із них приїхали з дітьми, тому спочатку вони прилаштовують їх у школах і садочках та тільки після цього можуть шукати роботу.

Українські біженці можуть користуватися такими виплатами як сімейні, на виховання чи опіку, а також виплатами на початок навчання в школі. Їх розмір може сягати навіть 2,6 тис. євро. Щоб опікуватися дітьми, гміни відкрили додаткові ясла на спрощених умовах, а багато громадських інституцій було пристосовано під тимчасові місця проживання. Біженцям надали можливість отримати теж одноразову виплату – 80 євро на людину.

Українцям, які втікають від війни, в Польщі гарантували психологічну і продовольчу допомогу, а також доступ до медичної опіки.

Завдяки досвіду онлайн-навчання школи змогли швидко реорганізуватися, щоб прийняти 200 тис. додаткових учнів з України (тільки у Варшаві їх близько 20 тис.). У Польщі спростили правила прийому на роботу вчителів, щоб працевлаштувати україномовних педагогів, які стали біженцями. Українські діти, що навчаються в польських школах польською мовою, часто паралельно вчаться в українських школах.

Польща спростила правила прийому на роботу для українців. Достатньо, щоб роботодавець у випадку працевлаштування осіб з України повідомив протягом шести днів відповідну службу зайнятості. Українці можуть працювати у приватних підприємців на таких самих засадах, як громадяни Польщі. Завдяки цьому роботу отримали понад 450 тис. осіб. Якщо взяти до уваги те, що в Польщі зареєстровано близько 600 тис. українських біженців продуктивного віку, це означає, що близько 60 % із них почали працювати. Ба більше, українці утворили понад 10 тис. фірм, тобто на них припадає кожне десяте зареєстроване в Польщі приватне підприємство.

Чимось безпрецедентним є те, що поляки можуть працювати в Україні так само, як українці. Це стане в нагоді, коли розпочнеться процес відбудови України, навіть до досягнення миру.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) припускає, що витрати на утримання воєнних біженців з України у 2022 р. становитимуть у Польщі 8,4 млрд євро і будуть найвищими серед країн, які належать до ОЕСР (загалом такі витрати в країнах ОЕСР становлять 26,8 млрд євро). На другому місці – Німеччина (6,8 млрд євро), далі – Чехія (2 млрд євро).

Солідарність суспільства в Польщі дивовижна. Польський і український народи завжди багато чого поєднувало, хоча наша спільна історія бувала болісною. Багато поляків можуть навести приклади зі своїх власних родин, подібні до мого, або досі пам’ятають про злочини, які вчиняли на Волині українські радикали проти поляків під час Другої світової війни. Сьогодні це все в минулому. Нічого дивного, що ми допомагаємо нашим сусідам і продовжуватимемо допомагати до моменту, коли вони зможуть повернутися у свої безпечні домівки.

Пьотр Арак,
директор Польського економічного інституту

Фото: PIE

Текст публікується одночасно в польському щомісячнику «Wszystko Co Najważniejsze» в рамках історичного проєкту, реалізованого спільно з Інститутом національної пам’яті Польщі та Польською національною фундацією.

Схожі публікації
У Дубні навели лад на старому польському цвинтарі
Події
Члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука знову прибирали старе польське кладовище, розташоване на вулиці Млинівській у Дубні.
28 березня 2024
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Вийшов 6-й номер «Волинського монітора»
Події
Запрошуємо вас на шпальти сьогоднішнього номера «Волинського монітора». У ньому ми пишемо про родинні історії Владислава Багінського з Рівного, чемпіона Великобританії та Австралії з фехтування, який народився на Волині. Також запрошуємо на розмову з органним майстром Шандором Шрайнером.
28 березня 2024
Шандор Шрайнер: «Двох однакових органів не буває»
Інтерв'ю
У костелі Святого Йоана Непомука в Дубні у травні цього року освятять орган. Перший і поки що єдиний на всю Рівненську область, встановлений за роки незалежності в діючому католицькому храмі. Монтував його органний майстер із Закарпаття Шандор Шрайнер. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із ним.
27 березня 2024
Літня школа польської мови, літератури та культури в Сілезькому університеті
Конкурси
Школа польської мови та культури Сілезького університету запрошує на безкоштовну літню школу в рамках програми «Літні курси NAWA».
26 березня 2024
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
Упорядкували Польське військове кладовище на Волині
Події
Традиційними стали роботи з упорядкування Польського військового кладовища у Пшебражі. Зараз населений пункт носить назву Гайове. Двічі на рік, восени та напередодні Великодніх свят сюди приїжджає ініціативна група Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. 
23 березня 2024
Парк як симфонія. У Рівному планують створити готичний сад біля органного залу
Статті
Громадськості Рівного представили пропозиції благоустрою та архітектурно-планувальні рішення, які можуть бути реалізовані в рамках проєкту «Готичний сад Органного залу». Він передбачає облаштування культурного простору біля Залу камерної та органної музики Рівненської обласної філармонії, колишнього костелу Святого Антонія.
23 березня 2024
Масований обстріл України: цієї ночі на Тернопільщині постраждали 25 домогосподарств
Події
25 приватних домогосподарств у кількох громадах Тернопільщини зазнали пошкоджень під час масованого обстрілу України, який відбувся в ніч із 21 на 22 березня. Про це під час брифінгу повідомило керівництво області.
22 березня 2024