Є речі, які здаються нам добре знайомими. Ми думаємо, що про них уже не дізнаємося нічого цікавого, і тому не прагнемо відкрити їх для себе. Так часто буває і з нашим містом. Добре знайомі вулиці, парк, площі нічим нас не дивують. Проте Луцька міська рада разом із театром-студією «ГаРмИдЕр» вирішили розповісти про найбільш популярну для жителів та туристів стару частину міста по-новому.

10 травня театралізованою екскурсією по древньому Лучеську в місті відкрили туристичний сезон. Перед організаторами поставало нелегке завдання: знайти цікаві місця та факти, які є маловідомими навіть для корінних жителів. Проте цю задачу було подолано, про що свідчив і потік зацікавлених, який постійно збільшувався. Розпочалася театралізована прогулянка від Братського мосту. Тут ведуча екскурсії Руслана Порицька, керівник театру-студії «ГаРмИдЕр», ознайомила всіх з історією цього місця. Перша назва мосту – Глушецький, оскільки мешканці Луцька прийшли на острів через Глушецьке болото. У XVIII столітті міст називався Василіанським і лиш через два століття Луцька міська управа вирішила присвоїти мосту сучасну його назву – Братський. За словами ведучої, з цим місцем пов’язаний цікавий ритуал прощання: у воду з мосту кидали якісь особисті предмети, монетки, іноді навіть люльки, вочевидь, аби повернутися. Присутні охоче підтримали цю традицію.

Поки ведуча розпочинала свою розповідь, до екскурсії приєднався і Кликун – середньовічний вартовий, пожежник та глашатай в одній особі. Завдяки йому серед присутніх чоловіків був проведений конкурс на найгучнішого Кликуна. Після визначення переможця подорож продовжилася і наступним місцем став Хресто-Воздвиженський храм, де на гостей чекала Галшка Гулевичівна – фундаторка Київського братства і майбутньої Києво-Могилянської академії. Присутнім розповіли про долю цієї важливої постаті для Луцька. Є версія, що Галшка написала скаргу про напади на храм і відправила її королю, а, помираючи, заповіла себе поховати у братській церкві. Окрім цього, тут також було проведено конкурс серед присутніх: потрібно було відповісти на запитання Галшки Гулевичівни. Воно звучало так: як називалася перша надрукована у Луцьку книга, що побачила світ у 1628 році? Правильна відповідь –«Лямент». Це збірка жалобних віршів.

Далі учасники дійства попрямували до місця, де був страчений Данило Братковський. Несподівано для всіх вийшов кат. Ведуча екскурсії наголосила: «Той факт, що кат у Луцьку був, є вагомим, адже згідно із записами, які збереглися, деякі міста не могли розжитися на ката і при потребі дорого його орендували в іншого міста». Тож так сталося, що родовитого українського шляхтича Братковсього було кому привселюдно страчувати. Науковець Олена Бірюліна так описує подію: «За підбурювання до бунту його засудили до тортур і подальшої страти. Показова публічна смерть відбулася 26 листопада 1702 року на луцькій Ринковій площі». Під час зачитування заповіту Данила Братковського учасники екскурсії запалили свічки.

Відразу після цього Кликун стурбував усіх звісткою, що в монастирі Бригіток пожежа, та закликав іти за ним. Тут Руслана Порицька розповіла про цю трагедію. 17 травня 1845 року на будівлі з невідомих причин загорівся дах. Гасити пожежу збіглися і прості мешканці, і сторожа. Проте їм на шляху стала настоятелька Камілія Яблонка. Відразу після цих слів із-за брами монастиря до учасників екскурсії вийшла монахиня з таким зверненням: «Я не дозволю вам увійти! Статут ордену забороняє пускати чоловіків на територію монастиря. Якщо довірений мені монастир буде знищено пожежею, то це буде провидінням Божим». Через це жителям Лучеська і не вдалося погасити вогонь. Більше того, ця пожежа була надзвичайно масштабною, вона перекинулася на сусідні будівлі. Згоріли ближні костели, церкви, житлові будинки.

Також ведуча розповіла, що це не єдина масштабна пожежа, яка змінила історію. Через цю ж причину в 1781 році згорів Майдан Ринок разом із ратушею. Із тих пір у Луцьку немає ратуші і це відрізняє наше від інших міст, що мали Маґдебурзьке право. Також присутнім розповіли і навіть показали фото пожежників, професія яких у той час була досить популярною.

А далі всі знову звернули увагу на Кликуна, адже той запрошував до наступного місця екскурсії: «Громадо! Біля Замку розгорівся справжній шкандаль! Поспішаймо, щоб побачити все на власні очі». Скандал полягав у тому, що 400 років тому на стінах Луцького замку було розклеєно пасквіль – сатиричний вірш. За словами ведучої, городяни передавали його з рук в руки і сміялися над бідолашною пані ключниковою, яка стала жертвою сатири. Тоді ще ніхто й не здогадувався, що тримав у руках перший в українській історії сатиричний вірш, автором якого став Іван Журавницький. За вірш пані подала до суду і саме завдяки цьому він дійшов до наших днів. Присутнім також було роздано цей первісний зразок сатири. А для того, аби краще уявити суть скандалу, гармидерівці запропонували прем’єру ярмаркової сатиричної вуличної вистави, де головними героями стали автор і пані ключникова.

Після цього дійства заступник міського голови Тарас Яковлев оголосив туристичний сезон у Луцьку відкритим і першим відчинив браму замку, де на всіх чекали князь та княгиня. Принагідно герої екскурсії запросили жителів міста на фестивалі, які відбуватимуться у Луцьку влітку та восени цього року. У кінці театралізованої прогулянки учасники мали змогу зробити пам’ятне фото з історичними героями, поласувати медом від Братства бджолярів землі волинської «Ройовий стан» та ще раз переконатися, що Луцьк – це приємне відкриття.

Тетяна БОНДАРУК

ФотоТетяни ПОЛУЕКТОВОЇ, http://vip.volyn.ua/