4 червня 2014 року поляки відзначали 25-річчя перших, частково вільних, виборів до Сейму та Сенату. Також представники люблінської «Солідарності» не забули про цю важливу річницю і підготували спеціальну програму святкувань. Кілька заходів були пов’язані із подіями та політичною ситуацією в Україні.
Теплий день, плакати, символи, прапори «Солідарності», офіційні промови, жваві дискусії на вулицях, радість – таким був Люблін 4 червня 2014 року. Таким самим, як і в 1989 році. Незалежна самоврядна профспілка «Солідарність», яка з’явилася у 1980 році, разом із міською владою підготувала урочисту програму. У центрі Любліна, на Литовській площі, було вивішено полотнища та плакати, які вшановували події, та зроблено мистецьку інсталяцію, що імітувала 170 виборчих урн. Саме до стількох урн 25 років тому жителі Любліна могли «вкинути» свої голоси. Вони мали продемонструвати, що успіх 4 червня 1989 року – це спільна заслуга усіх поляків. На Литовській площі можна було також відвідати «тролейбус свободи», в якому демонструвалися фотографії та фільми на тему виборів. В інших частинах міста були виставлені пам’ятні таблиці про подію, а люблінська ратуша організувала виставку «Дорога досвободи».
Офіційні урочистості за участю представників органів самоврядування розпочалися богослужінням у Кафедральному соборі, яке очолив Митрополит Люблінський архієпископ Станіслав Будзік. Згодом у Люблінському замку проф. Єжи Клочовський виголосив лекцію з нагоди ювілею. Тут також відбулися концерт фортепіанної музики і вручення державних відзнак.
Під час люблінських урочистостей не бракувало акцентів, присвячених східному сусіду Польщі. Як жест солідарності з Україною було організовано виставку плакатів, малюнків, картин і листівок, які стосувалися недавніх подій на Євромайдані. Вона називається «Майдан Свободи» і доступна для відвідувачів до 20 червня в люблінському Будинку слів.
Фахівці роздумували над польською дорогою до незалежності в контексті незалежності України. Почесними гістьми зустрічі були проф. Єжи Клочовський та Збігнєв Буяк, який не один раз бував в Україні під час протестів 2004 та 2014 років. Лекція викликала жваву дискусію, а запитанням і суперечливим думкам не було кінця. Практично кожен мав свою думку щодо цієї теми, яку міг висловити протягом часу, відведеного на запитання. Йшлося, зокрема, про важливість сильного лідера і потребу в його появі в українському політикумі, а також про необхідність функціонування ініціативи знизу у формі незалежного територіального самоврядування, профспілок та неурядових організацій. «Наші колеги, українці, потребують часу, щоб відновити свою країну. (…) Майдан нині є таким, як наша «Солідарність» після Круглого столу. Закінчилися вибори, Януковича уже немає», – ствердив Збігнев Буяк під час свого виступу. У свою чергу, проф. Клочовський заявив, що повинна відбутися легітимізація влади в Україні і розвиток суспільного плюралізму. У лекційній аудиторії знаходилися особливі гості – лікарі, котрі допомагали постраждалим на Євромайдані.
Агнєшка БОНДЕР
