Є дні звичайні та виняткові, наповнені змістом та пам’яттю. Потрібно лише прислухатися і придивитися до них. Це дні, які дозволяють нам зрозуміти, що таке гідність, усвідомлення приналежності до народу та любов до рідної землі. Дні, в які ми провідуємо полеглих за Батьківщину.

Такі дати, як вчорашня, на яку припали День Війська Польського, річниця Дива на Віслі, Успіння Пресвятої Богородиці у православних і Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в католиків, наповнені радістю й сумом водночас.

Дивлячись на військові могили у Зборові, місце останнього спочинку польських солдатів, які загинули в боротьбі за Батьківщину, я думаю про те, наскільки сильною була їхня любов до своєї землі.

Справжні герої занадто часто гинуть. Занадто часто вони вмирають у молодому віці. Історія повторюється. Чи були в них діти? Чи їхні нащадки зараз також воюють проти того самого ворога?

Ми живі завдяки жертовності мільйонів військових, і найменше, що ми можемо зробити, – це пам’ятати про тих, хто загинув, та підтримувати тих, хто воює зараз.

Саме пам’ять привела поляків із Тернопільщини на цвинтар у Зборові. 15 серпня сюди прибули помолитися члени Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького в Кременці, Польського культурно-освітнього товариства «Збараж», Польського центру культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця та Тернопільського культурно-просвітницького полонійного товариства, яке організувало захід. У ньому взяв участь також консул Матеуш Маршалек із Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку.

Присутні долучилися до богослужіння за загиблих за Батьківщину, яке в каплиці-мавзолеї Війська Польського відслужив отець Анджей Маліг, настоятель костелу Божого Милосердя і Матері Божої Неустанної Помочі в Тернополі. Таким чином вони вшанували пам’ять польських солдатів, які загинули під час Першої світової війни та польсько-більшовицької війни.

Текст і фото: Марина Войнова,
Тернопільське культурно-просвітницьке полонійне товариство

Фото надала авторка