Requiem aeternam dona eis, Domine…
Статті

Це була неділя, як і шістдесят сім років тому. 11 липня в луцькому римсько-католицькому кафедральному храмі святих Апостолів Петра і Павла зібралися вірні на недільну Месу. Єпископ і священики одягнені були в літургійні шати чорного кольору, а в храмі, крім шістдесяти семи хрестів різної величини – відповідно до кількості літ, цього разу можна було побачити двадцять п’ять вертикальних банерів із біографіями священиків, ченців і монахинь, котрі були разом з парафіянами у їхній ході на волинську Голгофу.

Це – день молитви за загиблих. Це – день пам’яті та глибокого занурення у роздуми над їхньою долею та власним життям. Нічого зайвого. Немає тут місця для галасливих гнівних вигуків у мегафони, показування пальцями і вимахування кулаками, бо християни покликані стати знаряддям Божого милосердя й любові, і аж ніяк не осуду, а тим більше – помсти.

«Лише через правду веде дорога до примирення», – вкотре пролунали слова єпископа Маркіяна Трофим’яка, луцького ординарія. Під час проповіді владика наголошував, що нашим християнським обов’язком є молитися за убієнних і довершувати ті Святі Меси, які були колись так раптово і жорстоко перервані. Також нашим обов’язком є відправляти заупокійні літургії за тих людей, котрим одібрано можливість бути похованими гідно, не кажучи вже про поховання по-християнськи.

Правда завжди вражаюча, особливо, коли це та правда, яку кожен довідується про самого себе. Людина чомусь прагне правди про все і всіх, окрім себе, бо десь у глибині душі, мабуть, відчуває, що та її особиста правда буде для неї, щонайменш, не зовсім приємною. А ще гірше – правда, повідана без любові. Така правда здатна вбити. Тому забуття є цілком природною захисною реакцією людини, адже хизуватися скоєним і підносити злочини до рангу подвигів загальнонаціонального значення можуть лише одиниці, що цілковито втратили здатність бачити в світі щось більше, аніж тільки самих себе.

Однак, яким би не був тяжким гріх людини, він не вичерпує всієї правди про неї. Бо є ще правда про Божу благодать, без якої всі ми – злочинці, правда про Його милосердя і прощення. Бог – це Абсолютна Правда, невід’ємною рисою якої є безмежна любов. Правда така, що ніхто не одинокий у боротьбі зі злом, яке намагається використати проти людини навіть саму правду про неї, щоби тією правдою людину пригнітити. Лише Святий Божий Дух здатен попровадити нас до цілої правди. Лише відвага прийняти правду про себе і скласти її на вівтарі Божого милосердя стане першим кроком до примирення з власним сумлінням, з Богом і нашим братом найріднішим, перед котрим ми завинили вже багато років тому.

«Незакінчені волинські Меси. Мартирологія волинського духовенства – жертв злочинів українських націоналістів під час Другої світової війни» – так називалася триденна міжнародна наукова конференція, яка відбулася 9-11 липня в Люблінському Католицькому Університеті Йоана Павла ІІ. В останній день конференції разом із луцькими парафіянами в кафедральному соборі згромадилися учасники конференції, серед яких були представники Люблінського Католицького Університету, Інституту Національної Пам’яті Польщі та Католицького Об’єднання «Civitas Christiana». В заупокійній Месі взяли також участь представники Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку на чолі з Генеральним Консулом п. Томашом Яніком. Пролунали імена загиблих і перед кожним життєписом трагічною долі запалили лампади.

…et lux perpetua luceat eis.

В'ячеслав КРИШТАЛЬ
Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026