23 вересня на кладовищі у Володимирі-Волинському відбулось урочисте поховання з військовими почестями 1494 жертв радянських злочинів.

Символічне поховання кількох десятків трун із рештками жінок, дітей і польських військових відбулось у супроводі почесної польсько-української військової варти. У спільній екуменічній молитві взяли участь представники польської та української влади, громадських організацій, мешканці Володимира-Волинського. На кладовищі після цьогорічного захоронення буде спочивати близько 2700 жертв розстрілів.

У червні 1941 року, після нападу свого колишнього німецького союзника, радянські служби НКВС вчинили масові вбивства в’язнів – військових та цивільних. Жертви були громадянами Другої Речі Посполитої, переважно поляки та українці, яких заарештували та ув’язнили після того, як у вересні 1939 року Радянський Союз та фашистська Німеччина напали на Польщу. Для багатьох європейських країн розпочалась довга доба «московського червоного апокаліпсису», наслідки якого ми відчуваємо і сьогодні.

Труни з Володимира-Волинського набувають сьогодні особливо символічного значення, ніби застерігаючи нас від російського імперіалізму, котрий знову набирає сили і знову загрожує мирному існуванню «умиротвореної» Європи, для якої 75-та річниця радянської агресії на Польщу здається вже далекою історичною ретроспективою.

17 вересня 1939 року, коли польська армія була знекровлена в боротьбі з німцями, частини Червоної Армії увійшли на нашу територію. СРСР завдав Польщі удару в спину відповідно до таємного пакту Молотова-Ріббентропа. Радянський напад повністю зламав оборону Польщі. Півтора мільйона поляків були піддані масовій депортації до Сибіру та Казахстану. Росіяни захопили в полон майже 250 тисяч польських солдатів. Приблизно 15 тисяч офіцерів були відправлені в табори в Козєльську, Осташкові і Старобільську. Відповідно до підписаного у березні 1940 року указу Сталіна, вони були жорстоко вбиті НКВС, а їхні тіла поховані в братських могилах у Катині, Mєдному та Харкові. Радянська агресія призвела до злочину в Катині та репресій поляків, котрих масово вивозили до сибірських таборів.

Сьогодні, в 75-у річницю радянського вторгнення в Польщу, в багатьох місцях країни відбуваються заходи, що мають на меті зберегти пам’ять про тих, хто не зміг пережити цього «червоного апокаліпсису».

Президент Польщі Броніслав Коморовський у Варшавській цитаделі, одному з найважливіших місць польського мучеництва, відкрив першу частину Катинського музею і надгробну плиту з іменами тих, хто загинув на Сході. Під час відкриття він сказав: «Немає такого злочину, немає такого злодіяння, які би пішли в небуття. Будь-яка агресія, будь-яка жорстокість, будь-який злочин в ім’я своїх корисливих інтересів, завжди, рано чи пізно, будуть виявлені, будуть відкриті та використані проти тих, хто є автором цього злочину».

ВМ