Село Сапожин, що нині в межах Корецької територіальної громади на Рівненщині, в часи Другої Речі Посполитої належало до Волинського воєводства. Воно було розташоване на східному польському рубежі, і тут розташовувалася 3-тя компанія 3-го батальйону Корпусу охорони прикордоння (КОП).
Кордон, який проліг після 1920 р. між Польщею і совєтами, спершу не мав надійної охорони. На польську територію заходили зі сходу банди розбійників, нападали на села й містечка, і за спокій, досягнутий після створення КОП (1924 р.), люди були вдячні прикордонникам. До того ж, окрім свого прямого обов’язку – охорони кордону, прикордонники робили багато корисного для населення: брукували дороги, зводили мости, гасили пожежі. У боротьбі з пожежами в Сапожині відзначилися і вояки 3-ї компанії КОП. Так виникла в селі ідея побудови «пам’ятника вдячності».
Про його відкриття писала тогочасна польська преса, зокрема «Ilustrowany Kurier Codzienny», «Żołnierz Polski» та «Słowo».
Пам’ятник вдячності КОП у Сапожині. Джерело: Часопис «Federacja», № 3, 1931 р.
Ініціатором спорудження пам’ятника був сапожинець Іван Артемюк, людина впливова, власник продовольчої крамниці та пивної. У 1929 р. в Сапожині зорганізувався комітет побудови пам’ятника, до якого, крім Артемюка як голови, увійшли керівник початкової школи Адам Радошевський, господар маєтку Якуб Фінкельштейн та ще кілька односельчан.
Для збору коштів на побудову комітет видав друком підписні листи зі зверненням до населення українською та польською мовами. Пожертви надходили зі всієї Волині. Значну допомогу у справі спорудження пам’ятника надала Ванда Ясенська, власниця маєтку в сусідньому Тудорові (теперішній Федорівці), відома тогочасна благодійниця.
Навесні 1929 р. делегація сапожинців на чолі з Артемюком приїхала до Варшави, щоб висловити подяку командувачу КОП, генералу Генрику Мінкевичу за опіку прикордонників, і заявила про бажання відкрити пам’ятник у 5-ту річницю існування КОП.
Монумент, створений рівненським скульптором Юзефом Якшевичем, зображав двох вояків КОП на чатах біля прикордонного стовпа. На цоколі містився напис: «Хороброму солдатові Корпусу охорони прикордоння вдячне населення Волині».
Відкриття пам’ятника відбулося 17 серпня 1930 р. В урочистості взяли участь мешканці Сапожина й навколишніх сіл. Біля монумента вишикувалися вояки 3-ї компанії та школи підофіцерів кавалерії КОП. Командир бригади КОП прийняв рапорт, ксьондз-декан із Корця і православний священник відправили богослужіння і звернулися до присутніх із промовами. Пам’ятник було відкрито, і після параду війська відбулося народне гуляння.
По-різному склалася доля людей, причетних до створення монумента. Ванда Ясенська за внесок у спорудження пам’ятника була нагороджена відзнакою КОП, у 1935 р. померла, оточена пошаною. А Івана Артемюка того ж року засудили умовно на рік в’язниці за аферу на посаді сапожинського сільського старости. Історія любить драматичні повороти.
Пам’ятник вдячності КОП у Сапожині. Зліва від пам’ятника стоїть скульптор Юзеф Якшевич, праворуч – Іван Артемюк. Джерело: Національний цифровий архів
Сергій Доро
