Еміграція поляків – національна трагедія чи політична пропаганда?
Статті

Чеслав Мозіль, описуючи складнощі еміграції, співає: «Ненавиджу тебе, Польщо». Пісня та кліп викликали суперечливі емоції та коментарі в користувачів Інтернету. Сучасна еміграція поляків – це національна трагедія чи політична пропаганда? Відповідь на це питання Польському агентству преси спробували дати експерти Ягеллонського університету та Польської академії наук.  

Колись поляки емігрували через політичні обставини, часто вони були змушені на такий крок через дії комуністичної влади Польщі. Сьогодні рішення про виїзд поляки приймають самостійно, шукаючи в інших країнах професійного, особистого або родинного щастя. Однак вони не втрачають зв’язків із батьківщиною, стаючи членами організацій польської діаспори та користувачами полонійних Інтернет-порталів, завдяки існуванню яких Польща є всюди.

 

 

Політична пропаганда


Як вважає професор Дорота Прашалович з Інституту американістики та полонійних студій Ягеллонського університету, негативний образ процесу еміграції створюють, перш за все, політики, які з метою політичної пропаганди використовують рішення поляків про виїзд за межі батьківщини. «Легко сказати, що ті, хто зараз керують країною, роблять це погано, і саме через це люди змушені виїжджати й ніколи не повертатися. Таким чином створюється атмосфера небезпеки, загрози. У свою чергу, в західних країнах деякі політики лякають надто великою, на їхню думку, кількість іммігрантів. Обидві сторони використовують мігрантів як інструмент».

 

 

Погані асоціації


На думку спеціалістки з Ягеллонського університету, еміграція викликає погані асоціації через причини, з яких вона здійснювалася в минулому. Поляки виїжджали протягом окупацій, воєн та періоду Польської Народної Республіки (ПНР). «Сьогодні Польща, – говорить професор, – це самостійна, впевнена в собі країна, а поляки зазвичай виїжджають добровільно, щоб стати частиною європейської та світової спільноти». На думку Дороти Прашалович, не потрібно боятися того, що переселенці втрачають зв’язок із Польщею. Завдяки полонійним організаціям та сучасним засобам спілкування, мігранти підтримують зв’язок із польськими родичами та не забувають традиції.

 

 

Еміграція як результат демократії


На думку професорки, потрібно радіти, що поляки, як і громадяни інших демократичних країн, можуть вільно подорожувати. Виїзд за кордон не завжди був простим. У часи ПНР було складно отримати закордонний паспорт, а тепер навіть без нього поляки безперешкодно подорожують у межах ЄС. Кожен може влаштуватися на роботу за кордоном. Виїзд спрощують міграційні мережі – соціальні контакти між мігрантами, колишніми мігрантами та немігрантами. Їх появі та розвитку сприяють сучасні засоби зв’язку, серед яких вагому роль відіграє Інтернет і доступність різних видів транспорту. Завдяки цим мережам майбутні мігранти можуть дізнатися про переваги та вади нового місця проживання, а також розраховувати на допомогу в процесі акліматизації.

 

 

Чому ми виїжджаємо?


«Поляки, – говорить Дорота Прашалович, – протягом багатьох століть емігрують через різні причини. Перш за все, щоб покращити свою життєву ситуацію. Різниця в рівні життя та оплаті праці між Польщею та Заходом очевидна, тому виїзд приваблює. На тимчасове або постійне перебування в іншій країні зважуються динамічні, підприємливі, сміливі та самостійні люди. Дослідники називають це вибірковістю міграції. Але вибірковість може бути й негативною: дехто виїжджає, щоб утекти, наприклад, від родини, яка його обмежує, від правосуддя. Інші ж, наприклад, представники сексуальних меншин, хочуть звільнитися від осуду, соціальної ізоляції, які є причинами упередженого ставлення до них».

 

 

Демографічна криза, старіння суспільства


Згідно зі звітом Комітету дослідження міграції Польської академії наук, еміграційні процеси, котрі відбуваються після вступу Польщі до Європейського Союзу, призвели до зменшення народжуваності на кількадесят тисяч осіб щороку (не враховуючи дітей, яких польки народжують за кордоном). Унаслідок еміграції відбувається прискорення процесу старіння суспільства. Якщо припустити, що ні тимчасові емігранти, ні їхні діти не повернуться до Польщі на постійне проживання, то можна передбачити, що народжуваність у Польщі зменшиться на 10 %, а кількість населення в 2035 р. зменшиться ще на 2,5 млн осіб.

 

 

Як розповів PAP професор Марек Окульський із Комітету дослідження міграції Польської академії наук, еміграція з країни, в якій спостерігається від’ємний натуральний приріст, а до таких належить Польща, може викликати занепокоєння, однак не потрібно панікувати. Як він відзначає, всі європейські країни, в тому числі розвиненіші, ніж Польща, перед тим, як стали на шлях сучасного та збалансованого економічного розвитку, позбулися надлишку населення завдяки еміграції. Проте це не відбувалося за умов демографічної кризи. «Поки що ми не можемо говорити про якусь еміграційну катастрофу. Ми ще не знаємо, як складуться долі поляків, які залишають країну зараз і які на Заході можуть отримати добре оплачувану роботу. Безперечно, частина з них повернеться до своїх міст та долучиться до їх економічного розвитку, хоча ми не маємо щодо цього гарантій».

 

 

***


МЗС в «Атласі польської присутності за кордоном» інформує, що за межами країни проживає від 18 до 20 млн поляків та осіб польського походження. Це одна з найбільших діаспор у світі. У звіті вказано, що найбільше представників полонії в США – близько 9,6 млн осіб.


За даними Головного статистичного управління, за кордоном перебуває близько 2 млн 17 тис. тимчасових емігрантів (осіб, що виїхали за кордон, але за документами вважаються жителями Польщі). За кордоном працює більше 3 тис. установ та організацій польської діаспори соціального, культурного та релігійного спрямування. Найбільше їх у США (понад 550), на другому місці Франція (майже 400 організацій), на третьому – Чехія (375).

 

Беата КОЛОДЗЄЙ, Польське агентство преси

 

 

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026