Корець, 1920: імена на братській могилі
Статті

Польсько-більшовицька війна, прокотившись 1920 р. Волинню, залишила по собі численні могили польських воїнів. Розкидані по полях минулих боїв, вони були позбавлені належного догляду, зазнавали забуття і руйнування. З часом, коли життя у відродженій польській державі увійшло в мирне річище, полеглих почали переносити з тимчасових поховань на впорядковані військові некрополі.

У Корці, на самому кордоні Другої Речі Посполитої, ексгумацію й перепоховання загиблих місцева влада і Корпус охорони прикордоння проводили принаймні двічі. В 1924 р. біля парафіяльного костелу поховали останки трьох невідомих солдатів, яких, за свідченням очевидців, жорстоко забили шаблею і багнетами червоноармійці. У 1928 р. на їхній могилі поставили пам’ятник. А в 1931 р. на корецькому католицькому цвинтарі загиблих прийняла ще одна братська могила. На надгробку напис: «32 полеглих за Вітчизну».

У наш час віднайти імена вояків вирішив польський дослідник Едмунд Гось. Послуговуючись реєстром «Список втрат Війська Польського. Полеглі та померлі у війнах 1918–1920» (Варшава, 1934), він склав окремий список воїнів, загиблих 1920 р. у Корці й околицях. За цим списком виготовили гранітну пам’ятну дошку, встановлену у 2018 р. на братській могилі в Корці. На ній – 48 прізвищ. Могила більш не була безіменною.

Меморіальна дошка на братській могилі. Автор фото: Дмитро Антонюк. Знімок зроблено в рамках проєкту «Місця пам’яті війни 1920 р. в Україні»

Однак ставити крапку в цій справі, мабуть, зарано, і щодо корецьких військових поховань варто сказати наступне.

1. Полеглих у Корці (під Корцем) 1920 р. було значно більше.

Наприклад, згідно з нарисом «Десять років існування 2-го саперного Канівського полку» (Пулави, 1928) та «Нарисом воєнної історії 2-го саперного Канівського полку» (Варшава, 1931), 28 червня 1920 р. у Корці в бою з будьонівцями загинуло 17 польських вояків із 1-ї роти 3-го батальйону саперів. Імена п’ятьох із них написано на пам’ятній дошці в Корці. Це підпоручник Казимир Гавковський, сапери Юзеф Вецежанський, Войцех Волович, Ян Колацінський і Ян Цісек. А решта дванадцятеро не згадані, бо нема їх і у «Списку втрат Війська Польського». Це плутонові Владислав Карамаць і Анджей Раймондчик, капрали Казимир Амброзевич і Станіслав Йоньчик, старші сапери Ян Банька і Францішек Канцяжевський, сапери Ян Каспшик, Владислав Кравчик, Роман Майхерський, Фелікс Пьотровський, Стефан Янчевський і Ян Собеський (останній у «Списку втрат…» присутній, але без згадки про місце смерті). До того ж іще 15 бійців зникли безвісти, «ймовірно, вбиті чи закатовані більшовиками».

Так само «Нарис воєнної історії 37-го піхотного Ленчицького полку імені князя Юзефа Понятовського» (Варшава, 1937) подає імена вісьмох загиблих під Корцем 1 липня 1920 р., з яких на пам’ятній дошці зазначено тільки три: плутоновий Шимон Міськевич і рядові Стефан Куб’як та Антоній Охаб. Проте загинули ще п’ятеро офіцерів: поручник Генрик Скомпський, підпоручники Чеслав Бембновський, Леон Енде, Людвіг Рубнер та Ян Чміль. А також багато не названих на ім’я рядових. Причому всі офіцери згадані в «Списку втрат Війська Польського». Однак місце їх загибелі там не вказано, тому Едмунд Гось, зрозуміло, оминув їх увагою.

І це втрати лише двох польських частин, які брали участь у боях навколо Корця, а таких у 1920 р. було більше.

2. Не всі вояки, чиї імена написано на пам’ятній дошці, поховані в Корці.

Яскравим прикладом є Казимир Гавковський, 22-річний підпоручник 1-ї роти 3-го батальйону саперів, який загинув у бою під Корцем 28 червня 1920 р. Очолюваний ним взвод виконував завдання на шляху наступу будьонівців на східній околиці Корця. В цей час польські підрозділи почали залишати місто. Намагаючись слідом за ними вийти з Корця в напрямку Рівного, Гавковський зі взводом дійшов до мосту через річку Корчик, яка протікає містом, але міст уже був захоплений ворогом. Сапери повернули на південь і перейшли річку вище за течією. Скоро їх наздогнала червона кавалерія. Коли кількагодинний нерівний бій добігав кінця, підпоручник, не бажаючи здаватися в полон, попрощався з бійцями, які ще залишалися в живих, і застрілився. Поховали його на батьківщині, в Пьотркуві (нині Пьотркув-Трибунальський), 24 грудня того ж року. У Варшавському університеті, де він навчався, його ім’я викарбувано на меморіальній дошці поряд з іменами інших студентів, які полягли в боях за незалежність Польщі в 1918–1920 рр.

Казимир Гавковський. Фото з варшавського тижневика «Świat», 1920 р., № 49

Щодо 37-го піхотного полку, то, як уже сказано, нарис історії цієї військової частини не називає поіменно всіх загиблих 1 липня 1920 р. Але відзначає, що 2-й батальйон полку зазнав важких втрат у бою з кіннотою більшовиків між Корцем і віддаленим на 10 км селом Даничів. Разом із цим батальйоном були розбиті ще кілька польських підрозділів (група капітана Вольфа). За повідомленнями тодішньої преси, 1935 р. у Даничеві освятили пам’ятник-обеліск на братській могилі 44 польських воїнів, загиблих у липні 1920 р. Не виключено, що там міг бути похований і хтось із вояків, чиї імена вказано нині на могилі в Корці.

3. Не всі воїни, поховані в Корці, спочивають на католицькому цвинтарі чи в могилі при костелі.

Достеменно відомо про польського вояка-єврея, з почестями перепохованого 1930 (1931?) р. на корецькому єврейському кладовищі. Ім’я його невідоме, а етнічне походження підказали знайдені при ньому під час ексгумації юдейські культові речі: сідур (молитовник) і тефілін. Про його похорон згадували і в тогочасній польській пресі, і в опублікованих пізніше в Тель-Авіві спогадах корецьких євреїв, які вижили під час Голокосту.

Отже, картина корецьких військових поховань складна й недовершена. Але принаймні багато імен полеглих уже відомі. З часом, напевно, віднайдуться ще якісь важливі дані.

Братська могила на корецькому цвинтарі. Автор фото: Дмитро Антонюк. Знімок зроблено в рамках проєкту «Місця пам’яті війни 1920 р. в Україні»

Сергій Доро

Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026