Патріотизм – це складова нашої ідентичності
Статті

  Виступ Генерального консула Республіки Польща в Луцьку Беати Бживчи, виголошений в Острозі під час святкування Дня Незалежності Польщі.

 

 

Шановні Пані та Панове! Дорогі Земляки!

Ми живемо в епоху зростання глобалізації, щораз більшої взаємозалежності та інтеграції держав, суспільств, економік і культур, поступового скорочення суспільного простору й підвищення темпу життя, соціального неспокою й воєн. Мало нагод для того, щоб у стрімкому шаленому темпі життя, наповненому подіями, які впливають на долю цілих людських популяцій, зупинитися й задуматися над цінностями, які нас формують і будують суспільство, у якому ми живемо, та народ, який творимо, задуматися над долею власної країни та своїм патріотизмом. Сьогодні ми маємо таку нагоду. Сьогодні, особливим чином, ми, поляки, святкуючи чергову річницю здобуття Польщею незалежності, хочемо говорити про наш патріотизм.

 

Владислав Бартошевський, в’язень концентраційного табору в Аушвіц, солдат Армії Крайової та діяч Польської підпільної держави, учасник Варшавського повстання, дворазовий міністр закордонних справ, так говорив про почуття патріотизму: «Кілька разів, обмірковано й відповідно до моїх поглядів, які й до сьогодні не змінилися, я намагався пригадати, чи перед війною, будучи учнем гімназії та ліцею, крім отриманих від учителів знань про історичні традиції, в основному про війни та страждання, я натрапляв на слово та поняття «патріотизм». Практично, якби тоді, коли я мав чотирнадцять, п’ятнадцять чи шістнадцять років, якийсь мій товариш запитав мене, чи я патріот, я б подумав, що він здурів! У спілкуванні між собою ми не використовували таких гучних слів. Покоління «Зоськи» та «Парасольки», покоління, яке дало Польщі більшість добровольців у боротьбі за незалежність держави на Західному, Південному та інших фронтах Другої світової війни, дуже рідко розмовляло про патріотизм. Так само, як нормальна, звичайна людина не ходить, постійно повторюючи «я дихаю». Дихає, це очевидно. Патріотизм був елементом нашого життя, принаймні життя тих, хто вже мав початкову освіту та йшов у гімназію або ліцей. Як виявилося під час війни, він був також важливим поняттям у житті найпростіших людей, людей із сіл. Він був складовою нашої ідентичності, нашої присутності в житті. Так само, як ставлення до батьків. Як повага до старших. Як правило, що не б’ють лежачого. Як допомога комусь, хто впав. Як турбота про дитину. Про це не говорять, це роблять або ні. Поняття патріотизму було, певною мірою, вроджене».

 

Чим сьогодні для поляків є патріотизм? Чи наш патріотизм радше обрядовий, показовий, зовнішній, заснований на традиції та символах, чи все ж він проявляється в реальному житті? Польський патріотизм віками асоціювався з мартирологією, повстаннями, війнами, жертвами та терпінням. Як тоді діяти на благо patrii – рідної країни, якщо нам не загрожують повстання, якщо ми поки що не мусимо підтверджувати свого героїзму в боротьбі за Батьківщину? Як бути патріотом країни, в якій ми боремося з безробіттям, еміграцією молодих людей, соціальними проблемами різних прошарків суспільства? Для відповіді на ці запитання необхідно переосмислити поняття «патріотизм» у сучасному контексті, в актуальній геополітичній ситуації нашої держави. При такому погляді на свій обов’язок перед Батьківщиною патріотизмом буде свідома відповідальність за теперішнє й майбутнє Батьківщини, праця, громадянська активність, яка виходить поза межі дому або місця роботи. Патріотизм – це не лише участь у маршах та маніфестаціях із нагоди визначних річниць та національних перемог. Це також спільна відповідальність за державу, за місто, суспільство, в якому ми живемо. Це турбота про сім’ю, яка є рушійною силою народу, бо саме в ній зростає молоде життя, формується наступне покоління громадян Республіки Польща.

 

 

Демонструючи свою патріотичну позицію, ми зміцнюємо пам’ять і будуємо майбутнє. Свідомий патріотизм виключає пасивність. Нині справжній мудрий польський патріотизм – це пошук рівноваги між потребою змін й осучаснення та необхідністю поваги до традиційних зразків, до історично сформованої вразливості та звичок. У сучасному світі про могутність держави свідчить не лише розмір армії чи кількість населення. Найважливіший зараз технічний та науковий прогрес. Величною стає та Вітчизна, мешканці якої мають добру освіту, у якій високо цінують і поважають знання, інвестують у молоде покоління. За таких обставин патріотизм – це також внесок в економічний розвиток народу.

 

 

Слово «патріотизм» сьогодні для поляків має таке саме значення, як і кілька десятків років тому: повага та любов до Батьківщини, почуття спорідненості з країною, незалежно від місця проживання, прив’язаність до своєї Батьківщини та діяльність на її користь. Сьогодні знову актуальним стає питання про готовність присвятити себе, діяти в ім’я безпеки й незалежності країни. Сучасний патріотизм – це не лише гордість за власну державу, а й також спільний почесний обов’язок перед Батьківщиною та наступними поколіннями підтримувати та передавати традиції, історію, культуру й мову. Завдання кожного з нас полягає в збереженні найважливішої для кожного народу цінності – незалежності, її примноженні, щоб вона служила всім наступним поколінням поляків.

 

 

Патріотизм явно суперечить поняттям націоналізму, космополітизму та шовінізму, йому притаманна відкритість на інші народи, визнання їхнього права на суверенність і незалежність. Не правильно буде ототожнювати ці поняття. Владислав Бартошевський говорив: «Війна дуже сильно стимулювала людей до того, щоб сформувати своє ставлення й зайняти позицію відносно вимушеного нещастя, яке торкнулося широкої громадськості. Людей зближував людиновбивчий характер війни. Адже несподівано виявилося, що тебе можуть схопити й розстріляти не тільки тоді, коли ти діяч конспірації. Щоб це сталося, можна було просто бути звичайною людиною. За таких обставин люди відчували між собою особливий зв’язок, спорідненість, їх об’єднувала спільна доля. Вони відчули: ми жертви. Між собою говорили: «Євреї стали жертвами, бо за расовими мотивами божевільна система засудила їх до смертної кари. Нас же, через ненависть до слов’ян, визнали «підлюдьми». Тому між цими «підлюдьми» мусив виникнути зв’язок, який мав на меті захист спільних цінностей, особливо цінностей, які вони вважали слушними».

 

Кожна країна має світліші та темніші сторінки своєї історії, є події, якими вона пишається, є й такі, яких не хоче пам’ятати. Сьогодні ми згадуємо про зусилля багатьох поколінь поляків, які з найвищою самовідданістю служили ідеї незалежності своєї держави, а коли треба було, пожертвували власним життям. Віддаємо належне всім патріотам Польського Народу, розсіяним у цілому світі.

 

 

Із нагоди Дня Незалежності хочу привітати всіх Земляків, які проживають в Україні та виразити їм вдячність за поширення національного духу, збереження й підтримку традицій та патріотичних цінностей. Хочу також, з огляду на таку особливу нагоду, побажати всім українцям, щоб любов до власної Батьківщини та власного народу була виразником Вашої активної участі в побудові безпеки та стабільності в Україні.

 

Генеральний консул РП у Луцьку Беата Бживчи

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026