Шукаємо родичів Збігнева-Юзефа Квєцєня, який до Другої світової війни жив у Коропці
Події

Під час Другої світової війни підпоручник Збігнев-Юзеф Квєцєнь воював у лавах Батальйону підгалянських стрільців. Загинув у січні 1945 р. під Капельше-Веер у Нідерландах. Він народився у Станіславові, а потім до війни жив у Коропці. Його рідних шукає історик Адріан Поль.

«Я шукаю родичів Збігнева-Юзефа Квєцєня (Квєцєнь, Квітень), сина Юзефа та Вінцентини, які до Другої світової війни жили в містечку Коропець (нині Тернопільська область)», – сказав Адріан Поль.

Збігнев-Юзеф Квєцєнь народився 31 липня 1920 р. у Станіславові (нині Івано-Франківськ). Його батьки Юзеф і Вінцентина (в дівоцтві Грабовська, народилася 16 червня 1890 р. у селі Григорів, нині Тернопільська область) згодом мешкали в Коропці. Там народилися наступні діти: син Вєслав (за документами Казімєж-Вєслав, дата народження – 20 січня 1922 р.), Данута (19 липня 1924 р.) та Лідія (4 червня 1926 р.).

Як повідомляє Адріан Поль, батько Збігнева Юзеф Квєцєнь був військовим, який став жертвою Катинського злочину. Його вбили в 1940 р. в Осташкові або Мєдному. Матір Вінцентину Квєцєнь, яка працювала вчителькою, разом із дітьми заслали до Казахстану.

У січні 1943 р. Бюро опіки над солдатами – Відділ родин військових при Міністерстві національної оборони РП опублікувало «Список родин військових, вивезених до СРСР». Його підготував колишній військовий аташе Польщі в СРСР, підполковник Рудницький разом із підлеглими. З документом можна ознайомитися на сайті Польського інституту та Музею імені генерала Сікорського.

З інформації, наведеної у «Списку родин військових, вивезених до СРСР», довідуємося, що Вінцентину Квєцєнь із чотирма дітьми депортували в Кустанайську область у Казахстані. У списку навпроти імен Збігнева та Вєслава додано примітку, що вони перебувають у війську.

Скріншот запису про сім’ю Квєцєнів у «Списку родин військових, вивезених до СРСР»

У 1942 р. Збігнев-Юзеф Квєцєнь та його брат Казімєж-Вєслав Квєцєнь потрапили до Челябінської області. Звідти, скориставшись амністією для громадян Польщі, обоє евакуювалися й приєдналися до Армії Андерса.

Підпоручник Збігнев Квєцєнь потрапив до 1-ї польської танкової дивізії генерала Мачека. Воюючи в лавах Батальйону підгалянських стрільців, загинув на полі бою 5 січня 1945 р. під Капельше-Веер у Нідерландах. Похований у цій країні на Британському військовому кладовищі в муніципалітеті Мок-ен-Мідделар.

Могила Збігнева Квєцєня на Британському військовому кладовищі в муніципалітеті Мок-ен-Мідделар у Нідерландах. Фото: Адріан Поль

«Мені поки що не вдалося з’ясувати, до якого підрозділу потрапив його брат Казімєж-Вєслав Квєцєнь, але він точно вижив під час війни й емігрував до США. Ще в 1960 р. в Отвоцьку він одружився із Зінаїдою Тихончук, а в 1962 р. у Чикаго у них народилася донька Анна. Казімєж-Вєслав Квєцєнь помер 1 лютого 1998 р. і похований на католицькому кладовищі Мерігілл у селищі Найлс штату Іллінойс», – написав Адріан Поль.

Могила Казімєжа-Вєслава Квєцєня на католицькому кладовищі Мерігілл у селищі Найлс штату Іллінойс

Як йому вдалося з’ясувати, Вінцентина та обидві доньки пережили заслання. В 1946 р. їх репатріювали до Польщі. Спочатку вони потрапили до Кракова, де проживали тимчасово. Можна припустити, що вони могли виїхати до Казімєжа. Відомо також, що Вінцентина прибула до Кракова виснажена засланням, можливо, навіть там і померла.

Родичів Збігнева-Юзефа Квєцєня або тих наших читачів, які мають інформацію про його рідних, просимо зв’язатися з редакцією «Волинського монітора»: monitorwolynski@gmail.com.

Наталя Денисюк

Схожі публікації
Міжконфесійний молебень за Україну з нагоди Дня Української Державності
Події
15 липня, у День Української Державності, у храмі Йоана Богослова в Луцьку відбувся міжконфесійний молебень за Україну.
15 липня 2026
Конкурс грантів для добровільних пожежних команд на освітні ініціативи та розвиток співпраці
Можливості
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні розпочало прийом заявок на «Конкурс мікрогрантів для діючих добровільних пожежних команд на підтримку поточної діяльності, пов’язаної з освітніми ініціативами та налагодженням партнерських відносин з іншими громадськими ініціативами».
15 липня 2026
В Острівках та Волі Островецькій тривають ексгумаційні роботи
Події
13 липня в Острівках та Волі Островецькій у Волинській області розпочалися ексгумаційні роботи. Вони триватимуть до 7 серпня цього року.
14 липня 2026
«Я тут уперше, але точно не востаннє». Поляки й українці разом працювали в Кисилині
Події
Старий католицький цвинтар у Кисилині – один із позитивних прикладів волинських некрополів, територію яких в останні роки регулярно прибирають. Цьогоріч цю традицію продовжили 12 волонтерів із Польщі та України.
14 липня 2026
Гранти на дослідження у сфері добровільної пожежної охорони
Можливості
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні оголошує про старт грантового конкурсу «Конкурс мікрогрантів на дослідження в сфері добровільної пожежної охорони».
13 липня 2026
Заклик Святого Йоана Павла ІІ нагадали в луцькій катедрі у 83-тю річницю Волинського злочину
Події
«Сьогоднішня наша молитва – це наша відповідь на заклик Святого Йоана Павла ІІ» – сказав єпископ Віталій Скомаровський, цитуючи слова Папи Римського про очищення історичної пам’яті та прощення на початку меси в луцькому католицькому соборі.
12 липня 2026
«Без сміливої роботи над правдою не обійтися». В Олиці відправили польову месу
Події
«Робота над правдою полягає у її смиренному відкритті такою, якою вона є, в тому, щоб називати злочинця злочинцем, а жертву – жертвою, щоб чесно описати, що і як було», – сказав єпископ-помічник Люблінської архідієцезії Адам Баб під час польової меси в Олиці у 83-тю річницю Волинського злочину.
12 липня 2026
Слідами липня 1920 р. у Шпанові, Здолбунові, Дубні, Острозі та Рівному
Події
На Рівненщині завершився тиждень, присвячений 106-й річниці від часу спільної боротьби воїнів Української Народної Республіки під проводом отамана Симона Петлюри та польських військових під командуванням маршалка Юзефа Пілсудського проти більшовиків.
10 липня 2026
Відкриваючи спільне: пам’ять, історії та культурна спадщина. Грантова програма
Можливості
У межах проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину» триває прийом заявок на грантову програму «Відкриваючи спільне: пам’ять, історії та культурна спадщина», яка має на меті підтримати ініціативи в громадах, що досліджують, осмислюють, зберігають і розвивають мультикультурну спадщину як ресурс для порозуміння та стійкості.
10 липня 2026