Шукаємо родичів Збігнева-Юзефа Квєцєня, який до Другої світової війни жив у Коропці
Події

Під час Другої світової війни підпоручник Збігнев-Юзеф Квєцєнь воював у лавах Батальйону підгалянських стрільців. Загинув у січні 1945 р. під Капельше-Веер у Нідерландах. Він народився у Станіславові, а потім до війни жив у Коропці. Його рідних шукає історик Адріан Поль.

«Я шукаю родичів Збігнева-Юзефа Квєцєня (Квєцєнь, Квітень), сина Юзефа та Вінцентини, які до Другої світової війни жили в містечку Коропець (нині Тернопільська область)», – сказав Адріан Поль.

Збігнев-Юзеф Квєцєнь народився 31 липня 1920 р. у Станіславові (нині Івано-Франківськ). Його батьки Юзеф і Вінцентина (в дівоцтві Грабовська, народилася 16 червня 1890 р. у селі Григорів, нині Тернопільська область) згодом мешкали в Коропці. Там народилися наступні діти: син Вєслав (за документами Казімєж-Вєслав, дата народження – 20 січня 1922 р.), Данута (19 липня 1924 р.) та Лідія (4 червня 1926 р.).

Як повідомляє Адріан Поль, батько Збігнева Юзеф Квєцєнь був військовим, який став жертвою Катинського злочину. Його вбили в 1940 р. в Осташкові або Мєдному. Матір Вінцентину Квєцєнь, яка працювала вчителькою, разом із дітьми заслали до Казахстану.

У січні 1943 р. Бюро опіки над солдатами – Відділ родин військових при Міністерстві національної оборони РП опублікувало «Список родин військових, вивезених до СРСР». Його підготував колишній військовий аташе Польщі в СРСР, підполковник Рудницький разом із підлеглими. З документом можна ознайомитися на сайті Польського інституту та Музею імені генерала Сікорського.

З інформації, наведеної у «Списку родин військових, вивезених до СРСР», довідуємося, що Вінцентину Квєцєнь із чотирма дітьми депортували в Кустанайську область у Казахстані. У списку навпроти імен Збігнева та Вєслава додано примітку, що вони перебувають у війську.

Скріншот запису про сім’ю Квєцєнів у «Списку родин військових, вивезених до СРСР»

У 1942 р. Збігнев-Юзеф Квєцєнь та його брат Казімєж-Вєслав Квєцєнь потрапили до Челябінської області. Звідти, скориставшись амністією для громадян Польщі, обоє евакуювалися й приєдналися до Армії Андерса.

Підпоручник Збігнев Квєцєнь потрапив до 1-ї польської танкової дивізії генерала Мачека. Воюючи в лавах Батальйону підгалянських стрільців, загинув на полі бою 5 січня 1945 р. під Капельше-Веер у Нідерландах. Похований у цій країні на Британському військовому кладовищі в муніципалітеті Мок-ен-Мідделар.

Могила Збігнева Квєцєня на Британському військовому кладовищі в муніципалітеті Мок-ен-Мідделар у Нідерландах. Фото: Адріан Поль

«Мені поки що не вдалося з’ясувати, до якого підрозділу потрапив його брат Казімєж-Вєслав Квєцєнь, але він точно вижив під час війни й емігрував до США. Ще в 1960 р. в Отвоцьку він одружився із Зінаїдою Тихончук, а в 1962 р. у Чикаго у них народилася донька Анна. Казімєж-Вєслав Квєцєнь помер 1 лютого 1998 р. і похований на католицькому кладовищі Мерігілл у селищі Найлс штату Іллінойс», – написав Адріан Поль.

Могила Казімєжа-Вєслава Квєцєня на католицькому кладовищі Мерігілл у селищі Найлс штату Іллінойс

Як йому вдалося з’ясувати, Вінцентина та обидві доньки пережили заслання. В 1946 р. їх репатріювали до Польщі. Спочатку вони потрапили до Кракова, де проживали тимчасово. Можна припустити, що вони могли виїхати до Казімєжа. Відомо також, що Вінцентина прибула до Кракова виснажена засланням, можливо, навіть там і померла.

Родичів Збігнева-Юзефа Квєцєня або тих наших читачів, які мають інформацію про його рідних, просимо зв’язатися з редакцією «Волинського монітора»: monitorwolynski@gmail.com.

Наталя Денисюк

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026