Що рік минулий нам приніс
Статті

Минає ще один рік. «Волинський монітор» пригадує ті найголовніші миті, які змінювали наше життя, змушували плакати й радіти, задумуватися над майбутнім і робити висновки з пережитого.    

2014-й видався надзвичайно багатим на різноманітні події, однак чимало з них стали трагічними, пов’язаними з боротьбою за волю, незалежність і демократію в Україні та світі. Російська агресія, підсилення сепаратистів на півдні та сході України призвели до кровопролиття, масових переселень і невтішних явищ в українській економіці.

 

Євромайдан, падіння режиму Януковича, війна…
Продовження Євромайдану, розстріл мітингувальників загострили до краю ситуацію в Україні. Янукович втік до Росії, звідки продовжував сприяти загостренню конфлікту. Далі – «зелені чоловічки» в Криму, референдум «під дулами автоматів», приєднання півострова до Росії та подібні схеми із захопленням української землі на сході України.


У цій війні, яка вже, схоже, затягується на роки, українці не єдині в протидії злу, що насувається з танками і градами зі Сходу. Чи не найбільшу підтримку надають поляки. У січні 2014 р. в місті-побратимові Луцька пройшов «Люблінський культурний Євромайдан». Сотні люблінян вийшли на вулиці рідного міста, аби продемонструвати солідарність з українцями, а ще – зібрали кошти та необхідні речі для українського Євромайдану.


Лютий 2014-го назавжди запам’ятається нам трагічними днями. Тисячі волинян вийшли на центральний Майдан Луцька, щоб провести в останню путь бійців Небесної сотні – Сергія Байдовського та Василя Мойсея. Квіти й лампадки відтоді стали звичними пам’ятками на Театральному майдані. Вони досі нам нагадують про тих, хто не побоявся протистояти системі ціною власного життя.


21 березня 2014 р. відбулася безпрецедентна подія в новітній історії України. Нове керівництво країни підписало політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Євроінтеграція держави – головна подія, яка підняла мільйони українців на боротьбу з режимом. Проте, схоже, українці тільки почали робити перші дієві кроки на довгій європейській дорозі.


В Україні відбулися позачергові президентські та парламентські вибори. Чи зможе нова політична еліта виправдати очікування свого народу – незалежність, перемоги над бідністю, корупцією та зовнішнім агресором? Оптимістично сподіваємося, вже у 2015-му отримаємо ствердну відповідь.

 

Дати й події
На початку 2014-го 80-річний ювілей відзначив наш славний земляк, волинський дослідник-краєзнавець, мистецтвознавець, історик Вальдемар Пясецький. Його історично-краєзнавчі праці про древні Луцьк та Волинь вже стали настільними підручниками для кожного, хто цікавиться правитоками луцьких будинків та вулиць. Навесні Вальдемар Пясецький представив свою новинку – «Луцьк. Старе місто. Історико-краєзнавчі нариси».

 

2014-й став Роком Оскара Кольберга, польського етнографа, фольклориста та композитора. У повному зібранні творів митця, яке складається з 86 томів, 36-й носить назву «Волинь».


12 березня Польща відзначала одну з найпам’ятніших дат у своїй новітній історії – 15-річчя вступу в НАТО. Нині все більше українців бажають іти дорогою поляків і також стати членами євроатлантичної спільноти.


Березневі дні стали багатими на культурні події, присвячені 200-річчю від дня народження українського генія – Тараса Шевченка. Приємно, що Великого Кобзаря вшановували не лише в Україні, а й у Польщі. Так, «Волинський монітор» повідомляв про святковий концерт у Любліні.


27 квітня усі християни західного обряду отримали нове свято, адже саме в цей день було канонізовано одразу двох пап – Яна XXIII та Яна Павла ІІ. А трьома днями раніше з Польщі надійшла сумна звістка. Не стало видатного письменника сучасності Тадеуша Ружевича.


Весна 2014-го принесла римо-католикам Волині нового керівника – єпископа Віталія Скомаровського призначили ординарієм Луцької дієцезії.


18 травня святкували 70-річчя від моменту, коли поляки здобули пагорб Монте-Кассіно, встановивши там національний прапор. Подвиг польських солдатів мав вирішальне значення для подальших перемог над фашизмом у Європі.


У травні відбулися урочистості з нагоди 650-річчя зародження одного з найстаріших університетів Європи – Ягеллонського. Натомість улітку поляки відзначали 25-річчя початку великих перетворень, які дозволили порвати з комуністичним радянським минулим.


У 2014-му Луцьк поріднився з черговим польським містом: мер обласного центру Волині Микола Романюк підписав договір про співпрацю з керівником міста Холм Агатою Фіш.


16 липня «Волинський монітор» відзначив перше п’ятиріччя діяльності. Кожні два тижні видання виходить у світ, аби «розповідати» про найважливіші події та факти з життя українців та поляків.


1 серпня Польща відзначала 70-річчя Варшавського повстання. Це важлива подія в історії країни. Під час Другої світової війни саме полякам довелося найбільше терпіти гніт нацистського режиму. Своїм повстанням вони продемонстрували волю до власної свободи.


У 2014-му ми пригадали події 100-літньої давнини, коли розпочалася Перша світова війна, яка забрала мільйони життів. Вона принесла в польську історію ще одну важливу сторінку – створення легіонів, завдяки котрим пізніше стало можливим відновлення незалежності Польщі.


Восени відзначали ще одну пам’ятну дату – 150-річчя від народження «сумління польської літератури», видатного письменника й журналіста Стефана Жеромського. У жовтні ми пригадали подію 30-річної давнини – мученицьку смерть отця Єжи Попелушка.

 

Програми, конкурси, проекти
Упродовж року читачі «Волинського монітора» дізнавалися про особливості навчання в сусідній державі та могли взяти участь у численних конкурсах, програмах і проектах, присвячених пізнанню польської культури, історії та мови.


Ми повідомляли про цікаві проекти, зокрема «Być Polakiem», «Східні стипендії», «Стипендія імені Лейна Кіркланда», «VII декламаторський конкурс польської поезії і прози для мешканців України», «Стипендійна програма Уряду РП для молодих науковців», «Долі моєї сім’ї та місцевості в ХХ–ХХІ століттях», «Олімпіада з польської літератури та мови», «Іспити для навчання зі стипендією Республіки Польща для осіб польського походження», «XXIV літня східна школа у Варшаві», «Стипендія імені Професора Станіслава Толпи для студентів і науковців», «Програма Study in Wrocław», «Стипендія Semper Polonia», «Біло-червоне ABC», «Стипендійна програма імені Стефана Банаха», «Літня школа польської мови», «Польсько-канадська програма підтримки демократії», «VIII Міжнародний дитячо-молодіжний фестиваль польської пісні в Луцьку «Польські квіти».

 

Пам’ять
Пам’ять про нашу історію – шанс на будівництво гідного майбутнього. «Волинський монітор» повідомляв своїх читачів про монастир Святої Трійці (село Вербка на Ковельщині), чеську школу в Луцьку, костел та цвинтар у Клевані, древню кірху в Рожищі тощо.


Особливого розголосу набула знахідка в Клевані – було відкрито старовинний польський цвинтар. Нові факти свідчать, що там можуть бути поховані також чехи й австрійці. Отже, в майбутньому нашим народам ще доведеться відновлювати чергову пам’ятку, «затоптану» байдужістю радянського правління в Україні.


Вересень 2014-го нагадав нам про трагічні роки, які прожили наші народи під радянським гнітом. У Володимирі-Волинському відбулося урочисте поховання з військовими почестями 1494 жертв радянських злочинів. Символічне погребіння десятків трун із рештками жінок, дітей та польських солдатів – черговий символ пам’яті про загиблих і момент для того, щоб роздумувати над нашим майбутнім.

 

Свята й зустрічі
Найважливіше, що упродовж року ми змогли зберегти найголовніше – спільні святкування, відзначення пам’ятних днів, вшанування важливих для наших народів річниць. Представники різних національностей та віросповідань гуртом співали під час традиційного щорічного різдвяного концерту «Hej, kolędo – колядо». У Кременці провели спільний польсько-український «Вертеп». У березневі дні в Луцьку відбувся Міжнародний день поезії.


У травні 2014 р. в Луцьку святкували День Європи, а також Дні польської культури. Травневі урочистості були також пов’язані з 223-ю річницею Конституції 3-го травня – другою у світі конституцією.


Чергові Європейські дні добросусідства на польсько-українському прикордонні не тільки зблизили громади українського села Адамчуки та польського села Збереже, а й численних гостей фестивалю, який вже став традиційним.


Одразу три свята пройшли нещодавно в Острозі – 25-річчя відновлення Римо-католицької парафії, 20-річчя діяльності Товариства польської культури Острозької землі та 20-річчя від дня виходу першого номера польсько-українського часопису «Волання з Волині».


На завершення додамо, що у 2015-й наше видання входить із новою рубрикою – «Повернуті із забуття». Вона має на меті пригадати тих громадян Польщі, які в 1939–1941 рр. пройшли через пекло радянських катівень. Ініціатором рубрики стала працівниця Державного архіву Рівненської області Тетяна Самсонюк. Вона опрацьовує матеріали за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)». Надіємося, що рубрика допоможе не тільки більше дізнатися про цю сторінку історії, але й дозволить родичам та близьким тих, хто пройшов через радянські табори, дізнатися більше про їхні долі.


Віктор ЯРУЧИК

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026