Повернення поляків з еміграції та статистика
Статті

Дані, представлені Міністерством закордонних справ Польщі в проекті урядової Програми співпраці з польською діаспорою в 2015–2020 рр., показують, що в останнє десятиліття Польщу залишили понад 2 млн осіб.  

Дослідниця міграції професор Ізабелла Грабовська-Лусінська, спеціаліст у галузі соціології праці у Вищій школі соціальної психології та експерт Центру міграційних досліджень Варшавського університету, вважає, що такі дані потрібно розглядати обережно, оскільки вони приблизні. «Навіть якщо ці 2 млн осіб виїхали з країни, це не означає, що вони весь час знаходяться поза її межами», – переконує соціолог і пояснює, що після вступу Польщі в ЄС, люди стали більш мобільними й можуть постійно переїжджати, часом вони повертаються, потім знову виїжджають.


«Ми не знаємо масштабів повернень до Польщі, оскільки існує свобода пересування працівників. Люди, які виїжджають із Польщі, не виписуються звідси, а в країнах, до яких прямують (наприклад до Великобританії), вже не зобов’язані реєструватися. Таким чином, цих осіб статистика не враховуватиме», – зазначає професор Грабовська-Лусінська. Вона визнає, що більш достовірними джерелами даних про структуру та динаміку виїздів і повернень можуть бути перепис населення та щоквартальне дослідження його економічної активності.


Співрозмовниця Польської агенції преси звертає увагу на те, що згідно з даними перепису 2002 р. з еміграції поверталися переважно люди з вищим рівнем освіти й поселялися здебільшого у великих містах. В останні роки це виглядає трохи по-іншому. Нині люди повертаються зазвичай у ті місця, з яких виїхали. «Проте вони часто не можуть знайти собі роботу на місцевих ринках праці, тому знову виїжджають. Таким чином, люди перебувають у циклічному русі: виїзд–повернення–виїзд. Тривалість перебування за кордоном збільшилася через відсутність обмежень», – каже соціолог.


Дослідниця зазначила, що основна причина, яка спонукає поляків виїжджати, – це праця. Коли вони покидають Польщу, то часто хочуть ще повернутися, тому залишають собі такі можливості. «Що насправді відбуватиметься з часом – це вже інше запитання. Усе залежить від того, як складеться життя, наприклад, як люди організують свій побут і сімейне життя», – додає вона. Найважливішими причинами повернення є, передусім, ті, які пов’язані з сім’єю (зокрема, зобов’язання перед партнерами, дітьми, старими батьками). Дослідниця зазначає, що повернення завжди менш масові та менш систематичні, ніж виїзди, які відбулися за короткий час, наприклад після відкриття кордонів.


Професор Грабовська-Лусінська звертає увагу на різні моделі міграції. Традиційними формами міграції були виїзди, що передбачали переселення в іншу країну на постійне місце проживання, та сезонні міграції. Тепер з’явилися нові моделі міграції. Одна з них – транснаціональні міграції. «Людина живе у двох країнах. Працює в одній країні, але має тісні зв’язки з країною, з якої виїхала: слідкує за інформацією в засобах масової інформації, культурою, думає про повернення і може повернутися в будь-який момент». Інша сучасна модель міграції – плавна міграція. Йдеться про неї тоді, коли люди не пов’язані міцно з однією державою й, залежно від обставин, можуть працювати в різних країнах.


Людвіка ТОМАЛА, Польська агенція преси
Фото Анджея Грегоровича

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026