Родовід давніх лучан – Перетяткевичів
Статті

Пожовклий аркуш гербового паперу, підшитий, складений удвоє. З вільної сторінки хижо виглядає водяний знак двоголового орла. Зворотня сторона зайнята зверненням до всеросійського государя-імператора поміщиків села Борохів – Валерія Миколайовича і Юзефіни, Францевої доньки, Перетяткевичів. Подружжя просить підтвердити фінансову благонадійність їх маєтку.

Власники Борохова – це одна з давніх родин Перетяткевичів на Волині. Їх предок, Кшиштоф Перетяткевич, був у першій половині XVI століття комендантом Луцького замку і, свого часу, представляв польську сторону на переговорах із гетьманом Іваном Виговським при підписанні Гадяцьких угод.

IMG2_0002

У подружжя Юзефіни і Валерія Перетяткевичів було троє синів: Аурелій-Адам, Станіслав та Еразм-Олександр. Саме вони та декотрі з їхніх дітей стали постійними мешканцями Луцька, а згодом були поховані на католицькому кладовищі. Маєток у Борохові згідно заповіту перейшов до старшого з братів Аурелія-Адама. У 1890-их роках він осліп і разом із родиною переїхав до Луцька. Маєток передав молодшому брату Станіславу, а сам жив на пенсію. Мешкав з родиною спочатку на Кафедральній вулиці, а згодом – на Ягеллонській (нині – вулиця Лесі Українки). В Аурелія-Адама і його дружини Ядвіги було шестеро дітей: чотири доньки та двоє синів. Лише дві доньки (Марія і Гелена) не «розлетілися», як інші, по світах, а залишилися лучанками і працювали у державній гімназії імені Тадеуша Костюшка.

У Державному архіві Волинської області зберігається особова справа Марії Перетяткевичівни, а також декілька інших документів, що пов’язані із нею. Вона народилася у 1883 році. Першу освіту здобула у монастирській школі. Потім була Житомирська гімназія, у якій навчалися чи не усі Перетяткевичі, і філологічний відділ Вищих жіночих курсів у Києві. Завершилася освіта спеціальним іспитом із французької мови. Свою вчительську кар’єру розпочала у жіночій Житомирській гімназії імені Юліуша Словацького, а з 1919 року, разом із сестрою, вчителькою німецької мови, працює у Луцькій державній гімназії. Одночасно, як кращий вчитель французької мови, була інспектором при воєводському кураторії освіти. Учні гімназії вчительку французької мови любили, не дивлячись на її суворість і вимогливість, а між собою, за її романтичний характер, називали Телеменою. Особисте життя Марії Перетяткевич – любов до єврейського студента – лягло в основу книги Гелени Богушевської „Чекаємо на життя”.

Другий власник Борохова у Луцьку не проживав, проте його син Ян не тільки мешкав у місті постійно, але й обіймав ряд високих посад у різних державних і громадських організаціях. Ян Станіславович Перетяткевич був суддею примирення, включений у список виборців міської думи, а в 1919 році, з родичем Еразмом Валер’яновичем, був запрошений на урочисте засідання польського магістрату, на якому зачитувався Указ керівника держави Юзефа Пілсудського про включення Волині до складу Польської Республіки. У міжвоєнний час Ян Перетяткевич був віце-старостою Луцька, членом об’єднання землевласників Волині та членом дирекції їхнього банку.

06-Erazm-i-Maria-z-domu-de-Brunet-Peretjatkowiczowie

Не менш значним громадським діячем був наймолодший з братів – Еразм-Олександр. Із батьківського маєтку йому дістався фільварок Затишшя. Після закінчення Житомирської гімназії він постійно проживав у Луцьку, де йому належало декілька будинків. Спочатку Еразм Перетяткевич мешкав на Кафедральній вулиці, а в 1895 році на публічних торгах придбав двоповерховий будинок на Ринковому майдані. У 1913 році він купив у Божени Суліменко її заборговану садибу із землею та будівлями на Фельдшерівці (між вулицями Словацького та Унії Любельської, нині —  вулиць Словацького та Шевченка). Оскільки земельна ділянка виявилася горбистою, то житловий будинок був на сутеренах (з напівпідвальними кімнатами). На широкому подвір’ї були стайня, возовня й інші господарські споруди.

Як власник значного маєтку Еразм-Олександр був обраний головою союзу землевласників Луцького повіту, входив до складу Луцької міської думи, очолював деякі її комітети.

Після виникнення у 1918 році «Польської шкільної мацєжі» входив до її складу. З 1919 року був лавним (засідателем) магістрату. Постійний учасник усіх урочистих засідань магістрату. Помер Еразм Перетяткевич у 1934 році, похований, як і інші Перетяткевичі, на старій частині римо-католицького кладовища (нині там знаходиться Меморіал Пам’яті).

Серед членів іншої гілки цієї великої родини, пов’язаних із Луцьком, варто ще згадати Адама Перетяткевича – автора книги про Луцьку державну гімназію. Він закінчив цю гімназію, а в 1937 році, з нагоди потрійної річниці Юзефа Ігнація Крашевського (народження, смерть і перебування на Волині) був учасником ритуалу святкового найменування вулиці його іменем.

Це лише окремі сліди у побутовій біографії міста, які залишив розлогий рід Перетяткевичів, і про які свідчать архівні документи.

Вальдемар ПЯСЕЦЬКИЙ, краєзнавець

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026