Не лише Святий Миколай
Статті

Кожен житель Луцька, коли його запитають, кого зображено на гербі міста, без вагань відповість, що на ньому розміщено постать Святого Миколая. Справді, єпископ із Мири є покровителем столиці Волині упродовж довгого часу, але чи він єдиний відомий символ Луцька?    

Нинішній герб був затверджений рішенням Луцької міської ради від 23 серпня 2007 р. Представляє він, як читаємо на Інтернет-сторінці міської влади, у золотому полі срібну гербову постать Святого Миколая в єпископському вбранні босоніж. У правій долоні святий тримає посох у формі хреста, а в лівій – відкриту книжку. Зображення, яке сьогодні прикрашає будинки місцевої адміністрації та яке впізнає більшість жителів Луцька, ще вісім років тому виглядало дещо по-іншому. У попередній версії герба постать Святого Миколая було розміщено на двоколірному синьо-жовтому щиті. Святий стоїть на хмарині й зображений у вигляді видіння. Біля стоп постаті на жовтому тлі знаходиться стилізоване зображення Луцького замку. Єпископа, котрий дивиться з висоти хмар на Замок Любарта й не до кінця відповідає вимогам геральдики, визнано офіційним символом міста в 1998 р. (рішення міської ради від 29.01.1998).


Із кінця 90-х рр. ХХ ст. символічну опіку над столицею Волині, як і над багатьма іншими містами, наприклад польськими Хшановом, Рабкою, Миколайовим чи словацькими Ліптовським Мікулашем та Прешовом, здійснює Святий Миколай. Чому саме цього святого зобразили на гербі Луцька?


На рішення точно мали вплив історичні передумови. Культ святого був характерним для Волині від найдавніших часів. Уже в 1127 р. під Луцьком, у Жидичині, мав з’явитися монастир Святого Миколая. Дослідники Луцька знайшли міські печатки із зображенням святого, які походили з XVI ст. Варто підкреслити, що вони були знайдені в краківському музеї Чапських у результаті пошуків давніх зразків луцького герба, затвердженого місцевими чиновниками у 30-х рр. ХХ ст. Результатом таких широкомасштабних досліджень стала інша знахідка, яка засвідчила, що Миколай не мав виняткових повноважень щодо опіки над волинською столицею. Отже, як довідуємося зі статті Тадеуша Свіщовського, розміщеної у видання «Ziemia Wołyńska» (№ 1, січень 1939 р.), якийсь магістр Міхневіч мав знайти у львівських архівах луцьку лавничу печатку XVI ст., на якій був представлений ангел із хрестом у долоні. Подальші дослідження привели науковців до висновку, що вони мають справу із зображенням Архангела Михаїла, котрий, швидше за все, фігурував на лавничих та війтівських печатках тоді, коли Миколай оздоблював міські печатки.


Період російського панування на Волині приніс чергові цікаві зміни в міській геральдиці. Анатолій Дублянський пише, коментуючи статтю Свіщовського, що в російському щоденному урядовому виданні за 1911 р. були представлені герби волинських міст. Серед них символом Луцька фігурує щит, знизу якого видніється зображення мурованої вежі із середньовічним лицарем на верху. Лицар у правій руці тримає схилений до стін меч, а в лівій – піднятий догори хрест.


Три чоловічі постаті – Святий Миколай, Архангел Михаїл та безіменний лицар, щоправда, не вичерпують складної теми луцької геральдики. У результаті старань тогочасної міської ради 12 квітня 1907 р. волинський губернатор затвердив герб Луцька, який представляв жінку, що пливе в човні, на тлі двох замкових веж різної висоти та ширини. У випростаних руках вона тримає вінки, а на голові має корону. Етимологію цього загадкового символу детально описує у своїй праці Свіщовський: «Ніхто донині не пояснює причини, у зв’язку з якою було зображено вінки в руках постаті, що стоїть у човні. Таке пояснення з’являється у зв’язку з наявним до сьогоднішнього дня звичаєм, що існує в Луцькому костелі. У першу неділю липня в костелі відправляється богослужіння в пам’ять про мученика-лицаря Святого Рецеса. Реліквію святого привіз до Луцька з Риму тогочасний єпископ Гроховський для того, щоб просити Бога відвернути «смертоносне повітря», яке нищило жителів міста. У зв’язку з богослужіннями, священик роздає дівчатам невеликі зелені вінки у пам’ять про день, коли до Луцька привезли реліквію та припинилася чума».
У 1938 р. міська символіка вперше стала приводом для жвавої дискусії серед луцьких депутатів та всієї міської громадськості. Рада звернулася до МВС про остаточне затвердження гербом Луцька зображення жінки в човні. Це рішення викликало гостру критику деяких суспільних кіл, про що може свідчити іронічна за тоном викладу стаття «Поради для Ради», вміщена у виданні «Głos Wołynia». Автор пропонує депутатам «остаточно вирішити справу герба Луцька й оприлюднити відповідне повідомлення про це, оскільки за останніми версіями цей герб представляє дівчину в човні з піднятими руками, причому точно невідомо у зв’язку з чим у неї підняті руки (…). Отже, спочатку потрібно було б опустити її руки, оскільки не годиться мати на гербі настільки боязку жінку».

 

Цікаво, що постать дівчини з двома вінками в руках присутня в сучасному гербі Торчина, жителі якого точно не переймаються боязливістю своєї опікунки.

 

Така мандрівка вглиб історії Луцька доводить, що за плечима Святого Миколая приховується цілий хоровод цікавих постатей, які в різні періоди історії опікувалися жителями міста. Потрібно оберігати їх від забуття.


Ельжбєта ЗЕЛІНСЬКА

 

herb_lucka 1

herb_lucka 2

herb_lucka 3

herb_lucka 4

herb_lucka 5

 

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026