Останній лицар
Статті

Французький філософ Жюль Мішле назвав Тадеуша Костюшка останнім лицарем, додаючи, що він був «першим слов’янином із сучасним розумінням братерства і рівності». 4 лютого минула 265-а річниця від дня народження польського національного героя Тадеуша Костюшка.

Тадеуш Костюшко народився 4 лютого 1746 року в селі Меречовщизна (нині Брестської області в Білорусі). З 1755 року разом із братом Юзефом навчався у колегіумі піярів в Любешові. У зв’язку із тим, що не володів маєтком (сімейний маєток успадкував старший брат Юзеф), вибрав військову кар’єру і в 1765 році вступив до лицарської школи у Варшаві. Згодом, завдяки підтримці князя Адама Чарторийського, Тадеуш у якості королівського стипендіата виїхав до Парижа, де навчався в Академії малярства та різьбярства. Також відвідував інженерські курси. Оскільки після повернення до Польщі в 1775 році не знайшов роботи у польському війську, то знову виїхав за кордон. У серпні 1776 року прибув до Америки, яка воювала за незалежність проти Великобританії. За океаном почав працювати інженером американської армії. До його обов’язків входило приготування фортів до битви під Саратогою, в якій американці перемогли. Згодом йому доручили проектування форту Вест-Пойнт над річкою Гудзон, що свідчило про визнання його інженерних умінь. Успіхи Тадеуша Костюшка у сфері фортифікації в американській армії були вшановані – у 1783 році він отримав звання бригадного генерала, а також нагороду у вигляді земельного наділу та значної грошової суми. Також його запрошено до Товариства цинцинатів, яке об’єднувало найбільш заслужених солдатів. Цікавим у його біографії є факт про те, що гроші, які він отримав за службу в американській армії, призначив на викуп із неволі та освіту чорношкірих невільників, а виконання свого заповіту доручив Томасу Джефферсону.

У 1784 році Тадеуш Костюшко повернувся до Польщі. Згодом п’ять років провів у родинних Сехновичах. Незважаючи на скромні доходи, обмежив панщину для місцевих селян до двох днів, а жінок узагалі звільнив від роботи.

У той час у Польщі впроваджувалися запізнені реформи, особливо зросла кількість війська (до 100 тисяч), у лавах якого опинився також Тадеуш Костюшко. У 1789 році король надав йому звання генерал-майора коронних військ.

У 1792 році розпочалася польсько-російська війна. В очікуванні інтервенції російських військ тривала підготовка до сутички. У цьому процесі брав участь і Тадеуш Костюшко, будучи командувачем однієї із трьох дивізій коронної армії. Воєначальником коронної армії, яка нараховувала 17 тисяч солдатів, король призначив князя Юзефа Понятовського. Коронне військо не мало багато шансів, щоб перемогти майже 100-тисячну російську армію. Костюшко брав участь у битвах під Зеленцями, Володимиром, Дубенкою. Після відбиття атак у кілька разів сильнішої російської армії на лінії Бугу, його високі командирські уміння були відзначені номінацією на генерала-лейтенанта. Однак незабаром після цього Тадеуш Костюшко вирішив залишити Польщу. Причиною стало рішення короля Станіслава Августа Понятовського приєднатися до Тарговицької конфедерації і наказ припинити збройну боротьбу. Тадеуш Костюшко еміґрував до Липська, згодом виїхав до Парижу, де отримав титул громадянина Франції. Це стало свідченням визнання його заслуг боротьби за волю. Пізніше Костюшко проживав у Дрездені, займаючись підготовкою національного повстання разом із іншими еміґраційними діячами. Тадеуш Костюшко повернувся до Польщі після другого розбору.

24 березня 1794 року на краківському ринку він склав урочисту присягу народові і став лідером антиросійського повстання як Найвищий начальник національних збройних сил, після чого оголосив повну мобілізацію та вербування у повстанську армію.

4 квітня 1794 року армія Тадеуша Костюшка перемогла в битві під Рацлавіцами, що призвело до ще більшої мобілізації поляків. У травні Костюшко створив повстанський уряд – Найвищу національну раду. Незабаром на боротьбу із повстанцями виступили пруси. Ситуація ускладнювалася, однак боротьба із об’єднаними російсько-пруськими силами тривала майже до кінця осені. На жаль, 10 жовтня 1794 року в битві під Мацейовицями Тадеуш Костюшко був поранений, в результаті чого попав у полон і був ув’язнений у Петропавлівській фортеці в Петербурзі.

У 1796 році Тадеуш Костюшко був звільнений царем Павлом І. Недовгий час перебував у Сполучених Штатах, згодом – у Франції, пізніше – у Швейцарії. Брав участь у творенні польських легіонів, Республіканського польського товариства. Не погодився ані на співпрацю із Наполеоном, ані з царем Олександром І. Помер у 1817 році в Швейцарії. У 1818 році тіло Тадеуша Костюшка було перевезено до Польщі і поховано на Вавелі, а серце Костюшка – спочиває в Королівському замку у Варшаві.

У знак пошани Тадеуша Костюшка жителі Кракова у ХІХ столітті збудували курган його імені. Пам’ятники героєві стоять у Кракові, Лодзі та інших польських містах, віднедавна – із листопада 2010 року – у Варшаві. Тадеуш Костюшко є також національним героєм Сполучених Штатів Америки. У США є округ із назвою Костюшко у штаті Індіана, а також – однойменне містечко у штаті Міссісіпі. Пам’ятники Костюшка стоять перед військовим навчальним закладом Вест-Пойнта, на полі битви під Саратогою, у центрі Чикаго. У Чикаго та Мілуокі (штат Вісконсін) є парки, які носять ім’я Костюшка. У Філадельфії, в домі, де проживав славетний поляк, знаходиться національний музей пам’яті Тадеуша Костюшка. Найвища вершина в Австралії – горa Костюшка.

Наталія ДЕНИСЮК

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026