Заняття на свіжому повітрі, ігри, екскурсії, прогулянки. Все це в рамках проєкту «Кременецьке літо в місті», реалізованого Товариством відродження польської культури імені Юліуша Словацького.

За кожним хрестом на військовому кладовищі, кожним іменем і прізвищем на меморіальній дошці – обірвана історія життя людини, яка кохала, мріяла і загинула, захищаючи те, що було їй дороге: родину, землю, свободу.

2 січня 80-річний ювілей відзначає Мирослава Бутинська із Кременця – членкиня місцевого Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького та співзасновниця Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської.

18 жовтня о 12:00 у костелі Святого Станіслава, єпископа і мученика, у Кременці відбудеться прощальна меса в інтенції покійної Ядвіги Гуславської (1939–2024), повідомляють рідні померлої.

«Ти прах і в прах повернешся». Чи щось усе ж залишиться?

Із глибоким сумом ми сприйняли звістку про смерть Ядвіги Гуславської – польської діячки із Кременця, співзасновниці місцевого Товариства відродження польської культури, а також багаторічної дописувачки «Волинського монітора».

У минулі вихідні члени Польського культурно-освітнього товариства «Збараж» у рамках польської акції «Національне читання» читали драму Юліуша Словацького «Кордіан» у Кременці та Збаражі.

«Завершився 2023–2024 навчальний рік. Для мене він був інтенсивним, працьовитим, іноді клопітким в організаційному плані, але закінчила я його з відчуттям добре виконаної роботи», – пише Божена Пайонк, учителька польської мови, яку Центр розвитку польської освіти за кордоном (ORPEG) скерував до Кременця.

Цього року заняття з польської мови в школі при Товаристві відродження польської культури імені Юліуша Словацького в Кременці відбуваються дистанційно. Учні, підготовлені вчителькою Боженою Пайонк, вкотре взяли участь у Національному читанні.

Сьогодні важко знайти щось на кшталт історичного житлового будинку XVIII ст. – навіть тут, у Кременці. Упродовж минулих століть ця краса дерев’яної забудови майже цілком пішла з димом. Проте час зберіг для нас дім на вулиці Драгоманова, 2 (колись Тринітарська), свого часу покритий руберойдом.