Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку та Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки запрошують на відкриття виставки «Зузанна Ґінчанка: Тільки щастя є правдивим життям».

Працівник Польського інституту міжнародних справ, історик та аналітик Лукаш Ясіна 25 травня провів у Луцьку лекцію на тему «Генрик Юзевський – спроба примирення польських і українських національних прагнень».

Лучан та рівнян запрошують на лекції про волинського воєводу Генрика Юзевського, який багато зусиль докладав для налагодження українсько-польських відносин.

Прихожанам луцького кафедрального костелу Святих Апостолів Петра і Павла, одразу після закінчення недільної меси, 14 травня, презентували виставу «Хто в сльозах сіє».

2017 р. урочистість Воскресіння Господнього припала на 16 квітня. Християни західного і східного обрядів цьогоріч зустрічали Пасху разом, але католики Луцька мали ще одну додаткову нагоду для святкування: цього дня свій 70-й день народження відзначав колишній луцький ординарій, єпископ-сеньйор Маркіян Трофим’як.

Ініціатори вшанування 100-річчя поетеси Зузанни Ґінчанки, юність якої пройшла в Рівному, розповіли про заплановані заходи.

Наприкінці минулого року у видавництві «Волання з Волині» вийшла друком книга «Блаж. кс. Владислав Буковинський. На пограниччі двох світів. Публіцистика 1936–1939» (серія «Бібліотека Волання з Волині», т. 118).

Одіозні назви сіл та вулиць комуністичних часів на Волині нарешті відходять у минуле. Нині комісії з перейменування зосередилися на підготовці рекомендацій місцевим органам влади про надання нових імен вулицям, що досі пов’язані з діячами науки й культури країни-агресора. В Луцьку таких назв ще 100.

Її ім’я загубилося в мартирології Другої світової війни. Настільки, що до сьогодні воно мало кому відоме. Утім, на хвилі незбагненного інтересу, який у наш час викликають її твори, можливе й доцільне повернення цього імені в культурний ландшафт двадцятого століття, до якого воно органічно належить.

Леопольд Адамцьо, відомий під псевдонімами Юліан, Кароль, Мечиславський, Романовський, був учителем, харцермейстером, комендантом Волинської хоругви харцерів (1937–1939 рр.), а також Волинської хоругви «Сірих шеренг» у роки Другої світової війни.