На запрошення Великопольського товариства розвитку сільських територій у місті Гіжицко з 18 по 31 липня 2011 р. перебувала група дітей із Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. Проект був фінасований Канцелярією Сенату РП.

У минулі вихідні через річку Буг було перекинуто черговий міст, що пов’язав Україну із Польщею. На жаль, поки що тимчасовий. Із 4 по 7 серпня 2011 року пройшли чергові Європейські дні добросусідства. Через річку Буг було встановлено понтонний міст і створено тимчасовий пішохідно-велосипедний перехід. Таким чином було об’єднано польське село Збереже із українським селом Адамчуки.

Cьогодні гостем редакції «Волинського монітора» є наш колега із радіо Адріан Малиша. Пан Адріан веде авторську програму на студентському радіо «Centrum» у Любліні. Представляємо нашим шановним читачам результат майже півторагодинного журналістського «випитування» нашого співрозмовника.

Згідно із даними Державного статистичного управління, в Україні проживає 147,9 тисяч поляків або осіб польського походження. Багато організацій, фундацій, товариств і шкіл намагаються розвивати співпрацю із ними, а також підтримувати їх у різний спосіб.

14-19 липня 2011 року відбулося VI Паломництво на Волинь, організоване Волинською спільнотою парафій Гута Степанська, Вирка, Казимірка, Степань, Холоневичі, Янова Долина.

Пам'ять – це єдина річ, яка залишається на цьому світі після нас. Поки живе пам'ять, живе людина.

У Луцькій галереї мистецтв наприкінці червня 2011 року відкрилася художня виставка, присвячена 360-ій річниці битви під Берестечком.

13 червня 1985 р. міністри культури країн-членів Ради Європейського Союзу (не плутати з Радою Європи!) прийняли рішення про щорічний вибір «Європейського міста культури», яке протягом року могло б презентувати та пропагувати культуру своєї країни.

70 років тому сталася велика трагедія – органи НКВС, відступаючи перед натиском фашистської Німеччини, розстріляли польських солдатів та офіцерів у Володимирі-Волинському, Ковелі, Луцьку.

За два десятиліття незалежності України оскомину набили постійні пошуки золотого вектора, при дотриманні напрямку якого ми отримаємо щасливу і заможну державу. Керманичі кидають свої погляди то на Схід, то на Захід, а то і зовсім прагнуть рухатися в обидві сторони одночасно. Натомість, для пересічних громадян давно є очевидним те, що варто просто рівнятися на тих, хто живе краще. Не берімо для прикладу великих мегаполісів, як то Варшава, Прага чи Будапешт. Погляньмо, скажімо, на життя простих поляків у польській глибинці. Повірте, отримаємо відповідь, куди прямувати.