Казімєж і Ян Язвінські з Рівного. Продовження історії
Статті

Біографічні нариси Тетяни Самсонюк про Казімєжа і Яна Язвінських не завершувалися звичним для рубрики «Повернуті із забуття» формулюванням: «Подальша доля нам не відома». На жаль, із документів, що збереглися у справах, заведених енкаведистами, було зрозуміло: їх розстріляли. Але...

Готуючи до друку текст Тетяни Самсонюк про першого з братів, Казімєжа Язвінського, ми, як завжди, шукали інформацію про його родину, перевіряли правильність написання імен та прізвищ, проводили верифікацію матеріалів, поданих у документах слідства. У процесі цих пошуків ми натрапили в Інтернеті на форум, один з учасників якого писав, що його цікавлять долі Казімєжа, Яна і Даніеля Язвінських.

Зрозуміло було, що йдеться про осіб, яким присвячені нариси Тетяни Самсонюк. Тому ми вирішили надіслати лист на подану адресу. Повідомлення на форумі було дев’ятирічної давності, тому ми не були впевнені, чи електронна адреса ще актуальна і чи хтось нам відповість. Ми надіслали мейл, як нам здавалося, в нікуди... А вже через годину на нього відповів Ян Зейма – внук Яна Язвінського.

«Моя мама не знала точно, що сталося з Казімєжом та її батьком», – написав Ян Зейма. Розповів також, що намагається пізнати історію своєї родини, та поділився інформацією, яка йому відома. Завдяки цьому ми дізналися про долі родини Язвінських.

Jazwinski Jan Zejma

На фото: Ян Язвінський.  Знімок надіслав Ян Зейма

Як ми вже писали, Казімєжа і Яна Язвінських розстріляли 10 червня 1941 р. у Рівному. Їхнього брата Даніеля (1897 р. н.) радянська влада депортувала у віддалені райони СРСР. У 1942 р. він помер від тифу в Узбекистані, де й був похований. Натомість сестра, Марія Язвінськa (1893 р. н.), у шлюбі Сагановська (спираючись на документи НКВС, ми подавали раніше її прізвище як Садановська), після війни жила в Італії. Померла в Турині в 1983 р.

Броніслава Язвінська, дружина Казімєжа Язвінського, після війни мешкала в Англії. Померла в 1989 р. Їхній син Ярослав Язвінський, офіцер Війська Польського (ми повідомляли, що у вересні 1939 р. він емігрував до Угорщини), працював архітектором у Лондоні, де проживав до смерті у 2010 р. Донька Ірена померла від тифу в 16-річному віці в Узбекистані.

Дружину Яна Язвінського, Леонію-Катажину Джемайло (народилася в 1899 р. у Здолбунові), та їхню доньку Галину депортували вглиб СРСР. Через Узбекистан, Персію та Палестину вони дісталися до Європи і в 1947 р. осіли в Англії. Леонія померла в 1983 р. у Лондоні. Галина вийшла заміж за Вацлава Зейму (Жейму – нині в англійському написанні польського прізвища Żejma втратилася крапка над Z, – авт.), у них народилися двоє синів. Померла в Англії 15 березня 2016 р.

Історія сім’ї Язвінських, як і багатьох тих, котрі зазнали радянських репресій, трагічна. Не всім вдалося вижити у млині історії. Їхні нащадки до сьогодні збирають інформацію про своїх предків. Частково допомогли їм у цьому тексти Тетяни Самсонюк. Будемо вдячні, якщо хтось із наших Читачів поділиться з нами відомостями про родину Язвінських із Рівного.

Наталя ДЕНИСЮК 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: КАЗІМЕЖ ЯЗВІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ЯЗВІНСЬКИЙ

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Власник млина в Торчині Пьотр-Ромуальд Домбровський. Частина ІІ
Статті
У першій частині нарису про Пьотра-Ромуальда Домбровського ми описали те, як арештований тримався під час допитів. Сьогодні продовжуємо цю драму.
28 квітня 2026
Репресовані волинські поляки: Власник млина в Торчині Пьотр-Ромуальд Домбровський. Частина І
Статті
Упродовж років досліджень мені довелося опрацювати кілька сотень кримінальних справ засуджених за політичними статтями. Всі вони мають певні схожі риси, подібний перебіг. Але справа Пьотра-Ромуальда Домбровського мене вразила.
02 квітня 2026
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026