Польські фразеологізми: Українські вареники
Статті

Є у Кракові один ринок, він називається Імбрамівською площею, там можна придбати різноманітні делікатеси. Щоправда, відвідування його осушує гаманець просто в космічному темпі, адже ціни там інколи астрономічні. Але якщо нам хочеться неабияк побалувати своє піднебіння і відчути справжнє небо в роті, то від великого дзвону ми можемо дозволити собі таке невеличке божевілля.

Окрім цього, атмосфера краківських ринків унікальна сама по собі. Неодмінно треба сходити на такий базарчик, щоб засмакувати хоча би дрібочку цієї атмосфери. Як тільки можу, лечу туди по оливки прямісінько із самої Каламати, по сповнений сонячного аромату тим’яновий мед з улюбленого Криту, по сир грав’єру й оливкову олію кольору зеленого бурштину від так званого хлопа.

Є там також невелика будка, в яку ледь вміщаються великі холодильники і молодий ввічливий продавець, що сидить дещо кутом серед своїх холодильних установок. Біля входу вас вітає скромна вивіска: «Бабусині вареники». І дописка дрібними літерками: «Виготовлені вручну, домашні». Саме сюди я йду як до Мекки.

Усередині зазвичай тільки один покупець, адже для більшої кількості там просто немає місця. Всі інші мусять терпеливо стояти назовні, очікуючи, доки перед ними відкриється брама вареничного раю. Переминаються з ноги на ногу і запускають журавля через скляну вітрину, чи всередині вже відбувається стягування оплати, чи клієнт ще вибирає.

А вибирати є з чого. Начинки фруктові, капустяні, м’ясні, грибні, овочево-трав’яні, із крупами, про існування яких я не мала блідого поняття, і на довершення вони – ті, які обожнюють усі без винятку. З домашнім сиром, перемішаним із картопляним пюре, підсмаженою цибулькою, приправами і чудесними, ледь зарум’яненими шкварочками. У Польщі їх до цього часу називали руськими.

Оскільки я не була на ринку досить давно, а події останніх днів неабияк пригнітили мене і найліпшого із мужів, то я подумала, що вареничний бенкет хоч трішки покращить наше самопочуття. Заходжу в магазинчик і вже з порога гукаю до симпатичного продавця: «Двадцять руських, будьте ласкаві». «Немає», – відповідає мені зі стоїчним спокоєм молодик. «Як це немає?!» – не здаюся я. «Немає і не буде», – відповідає мені мій Цицерон. «Є українські. З начинкою з домашнього сиру, картопельки, цибульки. Смачнючі. Дуже рекомендую. Кажу вам: руські не вмиваються до українських. Це я точно знаю».

Вірю хлопцю на всі сто відсотків. Беру тридцять.

Астрономічні ціни (astronomiczne ceny), тобто дуже високі.

Осушувати гаманець (osuszać portfel), тобто швидко витрачати гроші.

Від великого дзвону (od wielkiego dzwonu) – щось відбувається з особливої нагоди, дуже рідко.

Купувати щось від хлопа (kupować coś od chłopa) – так говорять, коли купують щось безпосередньо у фермера.

Сидіти кутом (siedzieć kątem), тобто збоку, десь, де не надто багато місця.

Запускати журавля (zapuszczać żurawia) – заглядати куди-небудь із зацікавленням.

Переступати з ноги на ногу (przestępować z nogi na nogę), тобто не мати терпіння.

Не мати блідого поняття (nie mieć bladego pojęcia) – цілковите незнання у якійсь сфері.

Щось не вмивається до чогось (coś nie umywa się do czegoś), тобто є незрівнянно гірше.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Асертивність, тобто непросте мистецтво казати «ні»
Статті
У теорії все виглядає банально просто. Психологи переконують, що асертивність полягає у висловленні власних потреб та окреслені кордонів – спокійно, рішуче та з повагою до інших. Однак на практиці багато хто досі має із цим величезну проблему.
21 серпня 2026
Польські фразеологізми: Читати варто
Статті
Читати варто, або Коротка розвідка на тему, що книжка існує не лише для того, щоб підставити її під ніжку розхитаного столика.
13 серпня 2026
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026