Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.

Інтернет і соцмережі створили нову планетарну систему, якщо не сказати всесвіт, у якому фундаментальний не закон тяжіння, а закон охоплення. Колись слава була як старий дуб. Вона росла поволі, мала стабільне коріння і справляла враження на всіх. Сьогодні вона нагадує радше барвистий надувний замок. Можливо, він і справляє враження, але може здутися при першому сильному подмуху вітру.

Нові зірки народжуються масово, часто випадково. Хтось помилиться під час запису, хтось інший скаже щось не надто розумне, а ще хтось станцює з котом або папугою на плечі. І бац! Мільйон переглядів, інтерв’ю, колаборації, власна лінійка горняток із мотиваційними написами, від яких аж запирає дихання у грудях. Плюс життєві поради, сказані тоном старого філософа.

Проблема в тому, що сучасна слава часом буває як феєрверк. Гучна, яскрава і дуже коротка. Багато інтернет-знаменитостей отримують своїх п’ять хвилин швидше, ніж встигають зрозуміти, а що власне сталося. Ще вчора вони їли макарони з кетчупом, а сьогодні розповідають світові, як досягти успіху, встаючи о четвертій ранку, практикуючи йогу й вірячи в себе.

Дехто повірив у себе настільки, що забув повірити в реальність. Медіа, звісно, полюбляють такі історії. Ніщо не продається краще, ніж перетворення нікого в когось. Пані ніхто за хвилину стає панею неабихто – тільки завдяки тому, що показала світові свій щойно зроблений бюст в обтягнутій блузці з декольте до пупа. Звичайна фотографія з кавою стає ранковим майже містичним ритуалом, прогулянка із собакою – маніфестом свободи, а випадковий коментар під час складання речей у тумбочку – голосом покоління.

У світі, де говорити може кожен, найгучніше чути тих, хто говорить найпростіше. Публіка також бере в цьому свою участь. Бо хоч ми й любимо нарікати на пустопорожність знаменитостей, все одно мільйони із захопленням стежать за їхнім життям. Стосунки, розставання, зачіски і трагедії, пов’язані із загубленою валізою. Плітки стали важливим комунікатором. Бути на язиках стало самоціллю. І неважливо, говорять вони добре чи погано. Важливо, що вони говорять. Зрештою мовчання не генерує кліків. Мовчання не генерує грошей.

Однак трапляється, що деякі із цих інтернет-зірок дозрівають. Вони починають розуміти, що популярність – це не лише фільтри та самореклама, а й відповідальність. До них доходить, що легко досягти вершини, але набагато важче там утриматися. Тому що публіка як капризний режисер швидко змінює склад акторів. Сьогодні вона аплодує, завтра може безжально висміяти. Однак найцікавіше в цьому явищі дещо інше. Інтернет, попри свою поверховість, може бути і нещадним дзеркалом. Воно показує не лише знаменитостей, а й нас самих, наші потреби, комплекси, мрії про швидкий успіх та легку славу.

Бо кожен із нас, хоч на мить, замислювався, як це – бути популярним. Тим, хто викликав фурор своїм 30-секундним кліпом. Копітка праця, наполегливість, послідовність та абсолютний талант тепер не в моді. Їх не продаси одним хештегом. А шкода, бо саме ці якості формують вічні зірки. Не ті, що зліплені з паперу та пікселів, а ті, що зроблені з досвіду та майстерності. Світ, де слава не така швидка як блискавка чи летка як камфора.

Добре, якщо популярність завжди іде пліч-о-пліч з мудрістю та великими здібностями. Саме тоді з’являється справжня зірка, яка сяє дуже довго. Навіть якщо їй ніхто не ставить уподобайки.

***

Опинитися на свічнику (znaleźć się na świeczniku) – посісти високу посаду, досягнути авторитету або опинитися в центрі уваги та зацікавлення громадської думки.

Перехоплює дихання в грудях (zapierać dech w piersiach) – щось викликає величезне враження, породжує захоплення або екстремальні емоції.

Отримати своїх п’ять хвилин (dostać swoje pięć minut) – на короткий проміжок часу опинитися в центрі уваги, стати популярним, здобути успіх або отримати виняткову нагоду продемонструвати свої можливості.

Бути на язиках (bycie na językach) поляки кажуть, коли когось активно обговорюють, коли хтось став темою дискусії або об’єктом пліток у якомусь середовищі.

Зникнути, розтопитися наче камфора (zniknąć jak kamfora), тобто дуже швидко.

Габріеля Возняк-Ковалік,

учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG