Польські фразеологізми: Це не вміщається в голові
Статті

Триває XXI століття. Люди освоюють космос, у складному світі природи виявляють закони і принципи, які ним керують, і використовують їх на благо соціуму. Працюють над вакцинами, ліками, сучасними технологіями і ламають собі голови над тим, щоб життя на Землі стало безпечнішим, тривалішим і кращим.

Ці мудрі та чуйні істоти докладають усіх старань і чинять дива, щоби час, який їм судилося провести на цій планеті, був, наскільки це можливо, гарний і радісний. Час, коли чути сміх, а не пронизливий крик і плач скривджених жінок, чоловіків і дітей.

І ось у цю епоху добробуту Європи, епоху нових технологій і штучного інтелекту, починається війна. Кордони суверенної держави, незалежної України, порушує здичавілий загарбник, бомбардуючи, руйнуючи, грабуючи і ґвалтуючи.

Інтернет переповнений знімками і відеороликами біженців, зображеннями закатованих і вбитих, які лежать немов нерухомі закривавлені ляльки на вулицях знищених дощенту міст, містечок і сіл. У голові відкладаються чергові повідомлення про жахливі події, факти, від яких стигне кров у жилах, звістки, після яких кожна нормальна людська істота кам’яніє в німому шоці.

Наочні свідки передають світові новини, від яких стає дибки волосся на голові. І кожна нормальна людина, а нею не є російська тварюка з автоматом, дивлячись на картину бездумного і брутального знищення, переживає цілу палітру емоцій, від гніву й ненависті до жалю, розпачу і цілковитого безсилля перед таким терором.

І коли чую, що якийсь український солдат говорить, що російських бандитів потрібно перестріляти мов качок, то ловлю себе на думці, що немає в мені співчуття ані до вбитих росіян, ані до їхніх сімей. Чому? Тому що хвилину тому я чула, як якісь там Пєсков, Лавров і патріарх Москви Кирило говорили про миротворчу місію, українську провокацію, моторошні постановки і вбивства власних громадян армією України.

Для них ніщо супутникові знімки чи фото, відеозаписи і покази свідків. Це все фейки. Вони знають краще. За їхніми слова, Росія – добра і мирно налаштована до світу країна, у словнику і Конституції якої взагалі немає терміну кривдження інших. Це вже просто не вміщається в голові.

Це не вміщається в голові (to nie mieści się w głowie), тобто абсолютно неприйнятне і незрозуміле для нормальної людини явище.

Ламати собі голову (łamać sobie głowę), тобто дуже інтенсивно над чимось розмірковувати.

Чинити дива (dokonywać cudów), тобто робити щось надзвичайне, дуже складне.

Знищений дощенту (zniszczony do spodu), тобто повністю й безповоротно.

Факт, від якого стигне кров у жилах або стає дибки волосся на голові (fakt mrożący krew w żyłach або jeżący włosy na głowie), – щось страшне, жахливе, те, що навіть уявити неможливо.

Закам’яніти (skamienieć), тобто перебувати в цілковитій нерухомості, викликаній раптовою подією або інформацією, що шокує.

Перестріляти мов качок (wystrzelać jak kaczki), тобто дуже просто.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Асертивність, тобто непросте мистецтво казати «ні»
Статті
У теорії все виглядає банально просто. Психологи переконують, що асертивність полягає у висловленні власних потреб та окреслені кордонів – спокійно, рішуче та з повагою до інших. Однак на практиці багато хто досі має із цим величезну проблему.
21 серпня 2026
Польські фразеологізми: Читати варто
Статті
Читати варто, або Коротка розвідка на тему, що книжка існує не лише для того, щоб підставити її під ніжку розхитаного столика.
13 серпня 2026
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026