Польські фразеологізми: Вилізло шило з мішка
Статті

Ось такий ми дивний вид, що час від часу брешемо як найняті. Язик нам свербить, аби лиш плести три по три якісь андрони з метою викликати захват чи заздрість у нашого оточення.

Це ще пів біди, якщо ми із завзяттям, вартим кращого застосування, продукуємо невинні побрехеньки, які нікому на завдають великих збитків. Наприклад, такі: «Так, мамо, я почистив зуби після вечері». Максимум ми в атомному темпі отримаємо карієс, а вигляд нашої спухлої щоки викликатиме усмішку в усіх дантистів світу, які з радості потиратимуть руки.

Або: «Я вчора був на чудовій вечірці, познайомився з фантастичною дівчиною. Вона гарна як модель і розумна як сова». Насправді ж домашка в друга нагадувала більше поминки у віддаленій галактиці, Богом забутій дірі всесвіту. Найбільшою атракцією був дурнуватий голуб, який випадково влетів на хвилинку через вікно до кімнати і перед тим, як покинути приміщення, залишив чіткий слід на новій сорочці організатора незабутньої імпрези.

Так чи сяк, раніше чи пізніше правда побачить денне світло. Тоді буде трохи лисо, але невдовзі наша креативна і нешкідлива небилиця відійде в забуття. Натомість зовсім інакше все буде у випадку путіна, який одягнув у кирзяки тисячі молодих людей, переконуючи їх, їхні сім’ї, їхніх близьких і далеких знайомих, що вони, увійшовши зі зброєю в руках у сусідню незалежну країну, рятують її від усякого зла.

Він переконував і переконує росіян, що йому йдеться не про грабунок чужої власності, а про безпеку російськомовного населення, що проживає в Україні, якому невідь-що загрожує. Він плів ці андрони до самозабуття, без упину замилюючи очі своїм громадянам.

Ну і врешті вилізло шило з мішка. Отож, після виставки, проведеної в Москві («Петро І. Народження імперії») путін зустрівся з молоддю, здається, із підприємцями, науковцями, інженерами. Зустріч як зустріч. Мабуть, вона не викликала би жодного відголосу, якби диктатор, порівнюючи себе з Петром І, не сказав би в нападі щирості, що росія ні на кого не нападає, а тільки повертає те, що було її власністю.

«Як видно, на нашу долю теж випало повертати й укріпляти», – заявив він. І проводячи паралель із війною царя Петра І зі Швецією, сказав: «Він повернув те, що належало нам». Історики, своєю чергою, поставили під сумнів цю заяву, тверезо наголосивши, що Естонія і Латвія тоді вперше потрапили під московський чобіт, тож Петро І не міг повернути те, що ніколи не було російським.

Але хто там буде слухати тих істориків! Зате маємо повну ясність щодо істинної цілі диктатора – він марить розширенням кордонів імперії. Чого це не коштувало би.

Розвиваючи послідовно свої міркування, путін може сміливо заявити свої права також на якусь печеру в Африці, у якій, напевно, проживав його предок. Неймовірно, еге ж?

Брехати як найнятий (kłamać jak najęty) – бездоганно брехати, не запинаючись, без жодних гальм.

Язик комусь свербить (kogoś język świerzbi) – хтось не може втриматися, аби не сказати те, що може призвести до незручностей і проблем.

Плести андрони або плести три по три (pleść androny lub pleść trzy po trzy) – верзти дурниці, говорити щось не дуже розумне.

Пів біди (pół biedy) – нестрашні труднощі.                                                               

Мати атомний темп (atomowe tempo) або робити щось в атомному темпі (działać w atomowym tempie) – робити щось дуже швидко, негайно, не зволікаючи.

[Богом] забута діра (zapadła dziura) або діра, забита дошками (dziura zabita deskami), – дуже віддалене, бідне та забуте всіма місце.

Почуватися лисо (czuć się łyso), тобто трохи соромитися, мати докори сумління.

Взяти/одягти в чоботи (кирзяки) (wziąć kogoś w kamasze) – призвати в армію.

Замилювати комусь очі (mydlić komuś oczy), тобто навмисне вводити когось в оману.

Вилізло шило з мішка (wyszło szydło z worka) – правда врешті побачила денне світло, вийшла на яв.

Домашка (domówka) – вечірка, організована вдома.

Потирати руки (zacierać ręce) – дуже чомусь радіти.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Асертивність, тобто непросте мистецтво казати «ні»
Статті
У теорії все виглядає банально просто. Психологи переконують, що асертивність полягає у висловленні власних потреб та окреслені кордонів – спокійно, рішуче та з повагою до інших. Однак на практиці багато хто досі має із цим величезну проблему.
21 серпня 2026
Польські фразеологізми: Читати варто
Статті
Читати варто, або Коротка розвідка на тему, що книжка існує не лише для того, щоб підставити її під ніжку розхитаного столика.
13 серпня 2026
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026