Польські фразеологізми: Порядні люди
Статті

Як гриби після дощу множаться в соцмережах оголошення, в яких люди з усіх усюд шукають своїх родичів-однофамільців, хочуть докопатися до спільних коренів, намагаються відтворити власні генеалогічні дерева на багато поколінь назад.

У принципі в цьому немає нічого поганого, можна навіть сказати, що це дуже похвально – прагнути пізнати власну історію та предків, завдяки яким ми ходимо цим світом. Добре, якщо таке прагнення якомога повнішого пізнання особистого родоводу йде разом із турботою про найстарших живих членів родини й увагою до місць спочинку найближчих.

Добре, якщо могили не заростають бур’янами, а надгробні пам’ятники – мохом. Гірше, якщо в шаленому робочому ритмі серед покритих пилом старих архівних записів, дат народжень і смертей столітньої давності ми загубимо сенс цих пошуків. А якщо виявиться, що за прізвищем, під яким ми прийшли на світ, закріплений шляхетський титул, підтверджений гербом, це для багатьох малих людей стане справжнім землетрусом.

О, якби вони могли зі спокійним розумом і духом прийняти це знання. На жаль, це не так просто. Адже якщо якась людина на так званому фамільному з’їзді прокрокує через залу, затамовуючи подих і гордо тримаючи в руках зображення родового герба, багато присутніх усе, чим віднині вони будуть пишатися, завжди пов’язуватимуть із цим моментом.

Неважливо, що переважна більшість учасників зустрічі бачилися на власні очі вперше і востаннє, несуттєво, що частина з них, навіть найближча рідня, були посварені на смерть і життя. Врешті не має значення, що дотеперішнє життя декого з них було, м’яко кажучи, негідним. Важливо, що ось у їхньому житті з’явився родовий герб.

Бажання доторкнутися дещиці слави предків і блиску заново відкритого титулу здійснилося. Проте одна думка, надокучлива як муха чи комар, тиняється в голові й ніяк не хоче відлетіти. Чи не краще було б замість пишатися дуже давно отриманими титулами й гарно оздобленими гербами гордо йти з піднятим чолом по житті?

Звісно, з честю, чесністю, гідністю й тими всіма мудрими та шляхетними заповідями, які наші предки, незалежно від того, чи були вони аристократами або чиновниками, селянами або робітниками, передавали своїм наступникам, як порядні люди, з покоління в покоління.

Як гриби після дощу (jak grzyby po deszczu), тобто дуже щедро, у великій кількості.

Мала людина (mały człowiek) – це не тільки той, хто має низький зріст, але й той, хто має дуже слабкий характер.

Землетрус (trzęsienie ziemi) – не лише геологічне явище, а й синонім раптових змін у житті людини.

Робити щось, затамувавши подих (robić coś z zapartym tchem), тобто дуже емоційно.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026