Листопадове повстання
Статті

180 років тому Польщу сколихнуло повстання, яке було назване в історії Листопадовим.

Увечері 29 листопада 1830 року група членів таємного товариства на чолі з Л.Набєляком і С.Гощиньським напала на Бельведерський палац, резиденцію Костянтина Павловича, великого князя, головнокомандувача польською армією і фактичного намісника Королівства Польського. А ще – він був братом російського царя Миколи І. Костянтинові Павловичу тоді вдалося врятуватися втечею. На придушення повстання одразу було кинуто значні військові сили. Спочатку головнокомандувачем російських військ був генерал-фельдмаршал, граф Іван Іванович Дибич-Забалканський. Після його смерті, на початку 1831 року, командування прийняв граф Ериванський, генерал-фельдмаршал Іван Федорович Паскевич, котрий після жорстокого придушення польського повстання у вересні 1831 року приєднав до своїх численних титулів ще один – ясновельможний князь Варшавський.

Центром повстання стала Варшава. Майже рік трималися повстанці, сподіваючись на визволення з-під влади Росії, і на відновлення колишньої слави своєї Вітчизни.

1 вересня 1931 року Іван Паскевич послав у Варшаву свою людину для початку переговорного процесу. Повстанці відрядили до І.Паскевича свого представника, генерала Прондзінського. Під час розмови з царським генералом Даненбергом Прондзінський необережно обмовився, що корпус генерала Джіроламо Раморіно, який складав третину польських сил, буде у Варшаві лише за три дні. І.Паскевич скористався цією обставиною і вранці 6 вересня розпочав штурм Варшави. Майже 80-тисячній російській армії із 390 гарматами протистояло близько 35 тисяч польських військових із 276 гарматами. Повстанці були приречені.

8 вересня 1931 року було підписано акт про капітуляцію за умови, що польські війська будуть без перешкод випущені із Варшави. «Переможці» отримали нагороди – медалі, на яких були написи: «За взяття штурмом Варшави у 1831 році».

Листопадове повстання знайшло відображення у літературі. Варто згадати твори російського поета В.Жуковського «Старая песня на новый лад» та «Русская слава». Були також твори менш відомих авторів. Наприклад, поема «Варшава» (або «Критика польського королівства»), що була написана у 1832 році і належала авторству Василя Ростовецького з Волині. Поема «Варшава» поширювалася у рукописах. Найповніший рукопис датований 24 травня 1833 року і зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею. Він має 76 десятирядкових строф. Інші рукописи, які вдалося розшукати, є значно меншими. У поемі викладено історію Польщі від П’ястів до капітуляції Варшави. З цього можемо зробити висновок, що Василь Ростовецький був людиною освіченою, можливо, мав духовне звання. Журнал «Киевская старина» за червень-липень 1887 року в передмові до першої публікації цього твору, під рубрикою «Малорусская политическая сатира ХІХ века» (рукописний список поеми, з якого вона друкувалася в «Киевской старине», зберігається у відділі рукописів Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського НАН України; у списку 32 строфи) висловлює здогад, що Ростовецький – полковий священик, який помер перед 1840 роком. Не дивлячись на багаторічні пошуки, підтвердити або спростувати цю інформацію не вдалося.

Поема «Варшава» була написана народною українською мовою і є, ймовірно, першим в українській літературі відгуком на події 1830-1831 років у польській історії.

Наталія ПУШКАР

Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026