Новорічні листівки
Статті

Перший день Нового року нині, майже в усіх християнських країнах, святкується першого січня. Традиція така ж давня, як і звичай надсилати новорічні привітання і робити дарунки. Колись, як свідчать історичні джерела, це були фрукти (чи не звідти звичай прикрашати новорічну ялинку дрібними червоними яблучками і горіхами?); пізніше – і багатші дари, які, з плином часу, ставали обов'язковими. Римські імператори, наприклад, вимагали подарунків від усіх жителів Риму.

Вперше Новий рік у Росії, саме 1-го січня, відсвяткували згідно указу Петра І у 1700 році. Того дня цар звелів прикрасити будинки сосновими, ялинковими і ялівцевими гілками, усі повинні були радісно вітати один одного зі святом (спочатку за указом, далі – увійшло у звичку). Першу новорічну службу здійснив місцеблюститель патріаршого престолу Стефан Яворський (до речі, родом із Яворова на Львівщині, - авт.). Із виникненням телебачення, нас щороку, рівно опівночі, вітають перші особи держави.

Вітаємо рідних, друзів, знайомих, одне одного і ми. Серед обов'язкових атрибутів свята вже давно вважаються поштові листівки.

Перші новорічні «поштівки» з'явилися на початку минулого століття, сюжет тоді був радше різдвяним, аніж суто новорічним. Під час недовгого українського Відродження 1918 року вийшло кільканадцять різдвяно-новорічних листівок із українською тематикою. Це були мистецькі твори української графіки, їхніми авторами виступили Ярослав Пстрак, Олена Кульчицька, Гнат Количняк. Під серійною назвою “З Різдвом святим – будьмо здорові!” вони побачили світ у видавництві “Русалка” (Польща).

Пізніше в українських листівках різдвяний сюжет (за “непотрібністю”, щоб “не труїти народ опієм релігії”) зникає, лишається новорічний. Водночас на листівках з'являється загальнодержавна пропагандистська символіка: портрет Леніна на стіні над новорічним деревцем, яке прикрашено червоними прапорцями, п'ятикутна зірка на Кремлі і на ялинці. Не важливо, що у реальному житті діти ніколи не їздили із гори на саночках, тримаючи червоні прапорці у руках, що ялинку все ж не прикрашали надміром червоних прапорів і зірок.

07

Естетичну прогалину частково заповнювали імпортні поштові картки, які надходили до окремих сімей із Польщі, Чехословаччини, Німеччини, Канади, Америки та, звичайно, саморобні фотолистівки. Підфарбовані, солоденько-ідилічні, вони, певна річ, були далекими від мистецьких шедеврів, але їхня символіка була більше прийнятною і зрозумілою для серця, розуму.

Підписи “З Новим роком!” на листівках з'являються після “хрущовської відлиги” і вже не зникають з них. Нинішнє розмаїття поштових листівок на новорічно-різдвяну тематику милує око і здатне задовольнити найвибагливішого любителя філокартії.

Наталія ПУШКАР

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026