У кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку звершили поминальну месу за жертв Катинського злочину та Смоленської катастрофи.
Стрілецький союз своїм девізом обрав вислів «Нація в озброєнні». Працюючи над підготовкою населення на випадок можливої війни, волинські підрозділи організації водночас на перше місце ставили національне виховання (початок тут).
У міжвоєнний період майже кожне містечко на Волині прагнуло мати свою стрілецьку команду, світлицю чи будинок (початок тут).
Цьогоріч минає 80-та річниця Катинського злочину. Серед 3435 жертв із так званого українського катинського списку видніються імена еліти волинського Стрілецького союзу.
Один із офіцерів, ув’язнених у Старобільську, сказав: «Залишаться після нас тільки ґудзики».
Цей фоторепортаж я присвячую пам’яті поручника Владислава Даховського – керівника школи в Степані, одного з кількох офіцерів родом зі Степані та околиць, убитих у Катині. Місцем його спочинку мав стати цей цвинтар, а не яма смерті в Катинському лісі.
Народжений у Здолбунові Зигмунт Шулецький був солдатом, торговцем, службовцем у Сарнах та бурмістром Дубровиці (нині Рівненська область). Його розстріляли в Катині 1940 р.
Ім’я Ванди Заремби-Медицької є в так званому Українському катинському списку. Її рідні досі шукають інформацію про її арешт у Луцьку та останні хвилини життя.
Козельськ, Старобільськ, Осташків, Катинь, Твер, Мєдноє, П’ятихатки, Харків, Куропати, Биківня, Смоленськ… Керівництво СРСР ретельно приховувало інформацію про ці місця, а пізніше її спотворювало. Синонімом сталінських злочинів щодо поляків стала Катинь.
Рівненська гуманітарна гімназія долучилася до програми «Катинь… врятувати від забуття». 18 жовтня на подвір’ї школи встановили меморіальний знак та посадили дуб пам’яті Яна Захарчука, одного з приблизно 22 тис. жертв Катинського злочину.