У Почаєві, Кременці та Дубні
Події

Культурно-просвітницький центр імені Томаша Оскара Сосновського продовжує пізнавати цікаві місця Західної України. Цього разу рівняни вирушили на мальовничу Тернопільщину.

 

Маршрут екскурсії, організованої 25 червня 2016 р., проліг спочатку до Почаєва, Свято-Успенська Почаївська Лавра якого є архітектурною перлиною краю. Тут знаходяться старовинні чудотворні ікони, що традиційно привертають черги вірян. Серед них – привезена 1597 р. Анною Гойською ікона Матері Божої. Варто згадати, що почаївський монастир із 1905 р., після сумнозвісного указу Миколи II, став оплотом русифікації регіону, осередком діяльності чорної сотні. Зокрема, тут тривалий час друком виходив антиукраїнський «Почаевский листок». Прикро, але впродовж останніх ста років мало що змінилося в політиці Московського Патріархату, якому нині належить святиня.


Другою зупинкою був мальовничий Кременець, а першою пам’яткою, яку тут відвідали рівняни, став Літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького, розташований у садибі, жив колись класик польської літератури. Нагадаємо, що у 2000 р. за домовленістю між міністрами культури Польщі та України будинок, зведений наприкінці XVIII ст. у стилі провінційного класицизму, було відреставровано. На реставрацію будинку та облаштування нового музейного закладу польський уряд виділив кілька мільйонів злотих. Тут рівняни отримали щедрий подарунок: директор музею Тамара Сеніна передала колекцію книг про життя і творчість Юліуша Словацького для Рівненського краєзнавчого музею.


Відвідали туристи й найгарнішу споруду Кременця – ансамбль колегіуму, побудований 1731–1743 рр. Комплекс складається з костелу, келій і двох навчальних корпусів. Колись тут був монастир із навчальним закладом. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнатію Лойолі та Станіславу Костці. У колегіумі велася підготовка вчителів для єзуїтських шкіл. Через двадцять років після ліквідації ордену єзуїтів, у 1803 р., коли Кременець уже перебував у складі Російської імперії, тут заснували вищу гімназію, 1819 р. перейменовану на ліцей. Саме тут до 1825 р. навчався відомий скульптор Томаш Оскар Сосновський. Нині члени Культурно-просвітницького центру імені Томаша Оскара Сосновського ведуть підготовку до встановлення меморіальної дошки на приміщенні ліцею, присвяченої нашому відомому землякові. За радянських часів у приміщенні ліцею існувало педагогічне училище. 1991 р. його реорганізували в коледж. 2002 р. на базі коледжу утворено Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка.


Не могли оминути увагою туристи й найцікавішу пам’ятку Кременця – замок ІX-XVІ ст., розташований на горі Бони, висота якої 397 м над рівнем моря. Попри те, що від стін замку залишилися руїни, їх гармонійно доповнюють легенди, які може переповісти мало не кожен житель міста.


Останньою історико-культурною пам’яткою, яку відвідали рівненські туристи, став Дубенський замок, заснований князем Костянтином Острозьким 1492 р. За масивним надбрамним корпусом замку (XVII ст.), куди веде довгий (колись підйомний) міст, у внутрішньому дворі розташовані князівські палаци Острозьких (XVI ст.) і Любомирських (XVIII ст.). Наразі увесь замковий ансамбль належить Державному історико-культурному заповіднику міста Дубна.


Інформаційний супровід подорожі традиційно забезпечила досвідчений екскурсовод Валентина Данілічева, старший науковий співробітник Рівненського обласного краєзнавчого музею.

 

Тетяна САМСОНЮК

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Вчитель із Бузаків Юліан Бачинський
Статті
Жителя села Бузаки, вчителя Юліана Бачинського звинуватили у співпраці з таємною поліцією. Хоч вірогідних доказів слідство не отримало, його засудили до восьми років таборів.
02 вересня 2026
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026