Цьогорічний фінал Декламаторського конкурсу імені Юліуша Словацького проводився у Кременці, в музеї поета. В ньому взяли участь 20 учнів із Волинської та Рівненської областей і з Кременця.
Конкурс проводився у двох вікових категоріях. Отож, 27 жовтня 2014 р. виступило 9 учнів у молодшій групи та 11 учасників старшої.
Під час декламації учасники, їхні наставники та запрошені гості, зокрема, й голова Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького в Кременці Ян Морозюк, могли переконатися, що вибрані твори дали можливість зробити широкий огляд авторів польської поезії. Конкурс мав на меті ознайомити з польською літературою, відкрити її красу, таким чином популяризуючи її серед тих, хто вивчає польську мову як іноземну. Кожен учасник старався добре декламувати польською та показати свої здібності.
Учасників конкурсу оцінювало журі, до складу якого входили Барбара Дзюрковська та Ядвіга Демчук – вчителі польської мови як іноземної, скеровані в Україну Осередком розвитку польської освіти за кордоном, а також директор Кременецького літературно-меморіального музею Юліуша Словацького Тамара Сеніна.
Переможцями конкурсу стали всі учні, які дійшли до фіналу, але, як це зазвичай буває, перед журі стояло завдання визначити найкращих виконавців. У категорії молодших декламаторів перемогли Яна Ширма (I місце), Дарина Джовко й Світлана Борисюк (розділили II місце), Ольга Поліщук і Кароліна Охоцька (розділили III місце).
У старшій категорії перше місце виборола Ольга Венгерець. Журі також визначило два других місця, які були присуджені Тетяні Нечипорук і Анастасії Адамович, а два треті – Анні Мусі й Анні Неходюк. Усі декламатори отримали дипломи учасників і книги в подарунок.
Завдяки гарній погоді учні мали можливість відвідати костел святого мученика єпископа Станіслава в Кременці, де знаходиться барельєф Юліуша Словацького, створений Вацлавом Шимановським із нагоди сторіччя від дня народження поета. Цікаво, що це єдина парафія Луцької дієцезії, яка, незважаючи на тимчасову відсутність священиків, ніколи не припиняла своєї діяльності, а костел ніколи не відбирали та не призначали для світських потреб. Після обіду діти мали змогу піднятися на Гору Бони, звідки прекрасно видно все місто й околиці.
Конкурс організувало Волинське об’єднання польських вчителів в Україні імені Габріелі Запольської на чолі з Світланою Зінчук. Співорганізатором цієї події стало Генеральне консульство РП у Луцьку, яке фінансувало захід за рахунок коштів Міністерства закордонних справ Польщі, призначених для співпраці з поляками за кордоном. Почесним гостем фіналу була консул Дорота Дмуховська.
Конкурс спонукає до певних роздумів. Потрібно пам’ятати, що декламаторські змагання, організовані Волинським об’єднанням польських вчителів в Україні, популяризують польське слово. Літературні твори оживають і набирають відповідних форм лише тоді, коли хтось завдяки своїм декламаторським здібностям здатний передати вміщену в них правду та донести до читачів прихований сенс. Декламатор прагне викликати глибокі переживання, естетичне й емоційне зворушення. Тому, працюючи над інтерпретацією, необхідно пам’ятати про силу голосу, наголос, паузу, яка «промовляє», про дилеми, розділові знаки та інші нюанси. До цього додається проблема жестів і рухів. Найчастіша помилка – надмірне підкреслення промовлених слів за допомогою жестикуляції. Давнє правило вчить, що «справжня краса виявляється в простоті». Розповідати потрібно так, наче малюєш у своїй уяві картини. Про це писав Вєслав Сєрпінський: «Потрібно в уяві побачити те, про що йде мова, тоді обличчя й очі «передадуть глядачам той образ», бо порожнеча голосу відображається на обличчі, її не замінять некоординовані рухи тіла. Для дотримання цих порад потрібен час і терпіння, але це варте зусиль».
Досвід молоді в поетичній сфері в майбутньому слугуватиме розвитку літературної витонченості й допоможе в пізнанні культури у зрілому віці.
ВМ
P. S.: Особливі слова подяки належать Кременецькому літературно-меморіальному музею Юліуша Словацького за те, що надав можливість провести фінал декламаторського конкурсу в місці, пов’язаному з польським поетом Юліушем Словацьким. Потрібно додати, що в 2014 р. «Терно-граф», завдяки фондові «Допомога полякам на Сході» й Генеральному консульству РП у Луцьку, видав книгу «Повернення в минуле». До неї увійшли фрагменти зі щоденника Юліуша Словацького. Книгу опрацювала Тамара Сеніна, а з польської мови на українську її переклали Аліна Шульган, Людмила Охоцька та Олена Гаськевич.
