30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.

30 серпня 1943 р. українські націоналісти вбили мешканців Острівків та Волі Островецької. Із початку 90-х рр. щороку в передостанній день серпня на кладовищі в Острівках збираються нащадки колишніх мешканців обох сіл, щоб вшанувати їхню пам’ять. Ці заходи організовує Товариство друзів Кременця та Волинсько-Подільської землі на чолі з Леоном Попеком – працівником польського Інституту національної пам’яті, нащадком колишніх мешканців Острівків, багаторічним дослідником злочинів в Острівках та Волі Островецькій, завдяки зусиллям якого відбулися цьогорічні та попередні ексгумації в цих селах. Під час досліджень у 1992, 2011 та 2015 рр. тут ексгумували й перепоховали останки 674 людей.

30 серпня цього року під час перепоховання, організованого польським Інститутом національної пам’яті, у братській могилі на парафіяльному кладовищі в Острівках поховали останки 55 людей, ексгумованих 13 липня – 7 серпня 2026 р. із двох братських та однієї індивідуальної могили. Ці поховання польсько-українська пошукова група виявила на території Острівків та Волі Островецької весною. Всі труни пронумерували. Після порівняння ДНК-матеріалу, взятого під час ексгумації та наданого нащадками колишніх мешканців обох сіл, можна буде назвати імена людей, які в кожній із них спочивають.

«Настав цей довгоочікуваний день, коли ми можемо по-християнськи поховати наших братів і сестер, убитих понад 80 років тому», – сказав єпископ Віталій Скомаровський, який очолював месу в інтенції вбитих мешканців сіл Острівки та Воля Островецька.

На похоронній церемонії були присутні родини колишніх мешканців обох сіл, депутати Сейму РП та Європарламенту, представники міністерств культури України та Польщі, Посольства РП у Києві, Генерального консульства РП у Луцьку, фундації «Свобода і демократія», Волинської обласної державної адміністрації, Ковельської районної військової адміністрації та Волинської обласної ради, а також місцеві мешканці й паломники з Польщі та України.

«Наше перебування тут – це не пошук помсти, а відновлення пам’яті, якою складною вона не була би для обох сторін», – зазначив отець-прелат Анджей Пузон із Грубешова.

Під час церемонії мер Холма Якуб Банашек зачитав лист президента Республіки Польща Кароля Навроцького. Із промовами виступили також віцеспікер Сейму РП Пьотр Згожельський, міністерка культури та національної спадщини РП Марта Цєнковська, заступник міністра культури України Іван Вербицький, депутат Сейму РП Матеуш Моравецький, заступник голови польського Інституту національної пам’яті Кароль Полейовський.

«Сьогодні Республіка Польща вшановує їхню пам’ять цим перепохованням», – наголосив віцеспікер Сейму РП Пьотр Згожельський.

«Наше завдання – повернути жертвам їхню ідентичність. Тому ми продовжуватимемо дослідження та ідентифікацію. Ми шукатимемо інші могили. Ще не знайдені всі вбиті мешканців цих сіл. І саме тому сьогоднішнє перепоховання не завершує наших робіт на цій території. Цей процес вимагає участі істориків, архівістів, археологів, антропологів та генетиків, а також співпраці обох держав – Польщі та України», – сказала міністерка культури РП Марта Цєнковська. Варто додати, що в Острівках та Волі Островецькій досі не вдалося знайти останки ще близько 300 колишніх мешканців сіл.

Заступник міністра культури України Іван Вербицький подякував усім, хто брав участь у проведенні пошукових та ексгумаційних робіт: і владі та установам, і науковцям із Польщі та України. Він згадав про служби, відповідальні за безпеку під час робіт та перепоховання, а також Сили оборони України, завдяки яким узагалі можливі пошуково-екгумаційні роботи та перепоховання.

На завершення церемонії в могилі, поруч із поставленими тут заздалегідь, розмістили три труни, які стояли перед вівтарем, символізуючи всі жертви. Відбулося ще покладання вінків біля пам’ятника на масовому похованні колишніх мешканців обох сіл, убитих у 1943 р.

Текст і фото: Наталя Денисюк