Бібліотека редакції «Волинського монітора» поповнилася цінним і цікавим екземпляром – книгою «Про волинських стрільців у соту річницю створення Стрілецького союзу на Волині».

Із Леонідою Борзяковою з Луцька, яка походить із Хмельницької області, ми розмовляли про життя її родини на Поділлі, Волині та в Казахстані, зокрема про смерть дідуся й бабусі від іспанки, репресованих у часи Російської імперії та Радянського Союзу родичів та порятунок дядька в 1943 р.

Я подивилася фільм. Не перший і не останній у моєму житті, але цей, як і «Мисливець на оленів» режисера Майкла Чіміно, «Врятувати рядового Раяна» Стівена Спілберга або «Лють» Девіда Еєра, назавжди закарбується в моїй пам’яті.

Село Дермань на Рівненщині має древню та багату історію. Серед низки славетних постатей, пов’язаних із цим населеним пунктом, особливе місце займають двоє уродженців Дерманя: Улас Самчук і Борис Тен. 40-ва річниця смерті останнього припадає на 12 березня.

Яна Буліка, поліціянта з Тимбарка, що в Лімановському повіті в Малопольщі, 18 вересня 1939 р. арештувала робітнича гвардія в Рівному. До цього міста він потрапив із тієї частини Польщі, яку окупували війська Вермахту.

4–5 березня харцери, мандрівники й інструктори харцерського загону «Волинь» Польського харцерства в Україні зібралися в парафії Святих Апостолів Петра і Павла в Рівному, щоб узяти участь у «Молитві за мир в Україні» за заступництвом блаженного отця Стефана-Вінцентія Фреліховського – покровителя польського харцерства.

У Музеї незалежності у Варшаві представлять виставку «Портрет із віршів і пам’яті. Поетична група «Волинь».

Якби слова, які лунають із кремля, не асоціювалися з людською трагедією, смертю та руйнуванням, росію можна було би назвати матір’ю всіх стендаперів і батьківщиною різної масті кабаре.

2 березня студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки мали змогу прослухати лекцію Анни Насіловської «Пьотр Равіч і його повість «Кров неба». Захід відбувся в рамках Луцької літературної резиденції «Місто натхнення» за підтримки управління туризму і промоції міста Луцької міської ради.

Роботи Зофії Стриєнської в період найбільшої популярності, а він припав на міжвоєнні роки, поширювали у вигляді течок, альбомів і листівок. Багатьма роками пізніше картини цієї надзвичайно впізнаваної художниці я вперше побачила на поштових марках і вручну розмальованій порцеляні зі Цмельова.