Черговий нарис у циклі про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячений Едмунду Кастнеру – поліціянту з Клевані. Його разом із колегами та інформаторами розстріляли на початку 1940 р., звинувативши в «активній боротьбі з революційним рухом» і «підготовці збройного повстання».

Ось такий ми дивний вид, що час від часу брешемо як найняті. Язик нам свербить, аби лиш плести три по три якісь андрони з метою викликати захват чи заздрість у нашого оточення.

23 червня лучани вчергове вшанували пам’ять в’язнів Луцької тюрми, вбитих катами з НКВС 1941 р. Панахиду на одному з місць розстрілів відслужило духовенство Православної церкви України.

Про сьогодення видавничої справи, українську книгу в Польщі, польську – в Україні та нові проєкти ми розмовляли з директором волинського видавництва «Ключі» Дмитром Головенком.

Марія Божко понад 20 років очолювала Дубенське товариство польської культури. Під час розмови зі мною вона розповідає про життя своєї родини в міжвоєнний період, трагічні події протягом Другої світової війни та культурне відродження польської громади міста в 90-х рр.

15 червня у Варшаві відбулася церемонія вручення медалей «Virtus et Fraternitas». Серед нагороджених знову були волиняни.

Після трагедії Першої та Другої світових воєн залишилися тонни документів. Написано багато книг, опубліковано небувалу кількість спогадів тих, кому вдалося пережити пекло. Вони стали живими пам’ятниками того, що не повинно більше ніколи статися в цивілізованому світі.

Тисячі українців з ранньої весни з власної ініціативи прибирають польські місця пам’яті, які містяться в Україні, зокрема кладовища. На їхню думку, це не тільки знак вдячності, але й знак солідарності і дружби з поляками, а також винятковий історичний шанс, щоби перенести наш союз на якісно новий рівень – пише Оліх Анатолій, український журналіст польського походження, який особисто бере участь у акції.

«Це книга – про питання вибору. Так, як перед нами, українцями, сьогодні стоїть вибір, долучитися до боротьби за незалежність чи шукати безпечніше місце, волонтерити чи перейти на сторону окупанта, такий самий вибір стояв перед поляками в 1939 р.», – сказала Тетяна Самсонюк, авторка видання «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941».

Життєві обставини спонукали мене взяти ручку в руки та аркуш паперу, щоб висловити свою думку та написати власну історію. Історію громадянина України – держави, яка переживає найважчий історичний період на зламі епохальних змін не тільки для країни, а й для всього людства.