Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.

Директором Польського радіотехнічного товариства був Роман Рудневський. Саме він 1 лютого 1925 р. зі студії на вулиці Нарбута, 29 у Варшаві зробив оголошення: «Це пробна радіостанція Польського радіотехнічного товариства на хвилі 285 метрів». Цим він дав початок радіомовленню в незалежній Польщі. Першим головою ТОВ «Польське радіо» став Збігнєв Хамєц, який значною мірою сприяв створенню цієї інституції.

Перша офіційна передача прозвучала в ефірі 18 квітня 1926 р. Слова «Алло, алло, Польське радіо Варшава на хвилі 480 метрів» промовила дикторка Яніна Штомпка-Ґрабовська. До 1939 р. радіо розвивалося надзвичайно швидко. З’явилися регіональні радіостанції в Кракові, Катовіце, Вільнюсі, Львові, Лодзі, Торуні та Барановичах. У 1931 р. розпочала роботу радіостанція в Рашині, ставши однією з найпотужніших на той час у Європі.

Польське радіо виконувало державотворчу функцію, адже популяризувало польську культуру, мову та ідентичність після відновлення Польщею незалежності.

Під час Вересневої кампанії Польське радіо відігравало провідну інформаційну роль. Після знищення радіостанції в Рашині мовлення розпочала станція Варшава II. Промови президента Варшави Стефана Стажинського та підполковника Вацлава Ліпінського стали символом опору. Після захоплення Польщі німці привласнили радіо, перетворивши його на інструмент пропаганди і дезінформації. У 1944 р. було створено підпільне радіо «Блискавка», яке передавало інформацію про хід Варшавського повстання і було важливим джерелом інформації для повстанців і мешканців Варшави.

Восени 1939 р. у Луцьку мали відкрити радіостанцію «Польське радіо Луцьк». Будівлю для неї спроєктував архітектор Тадеуш Лобос. Через початок війни станція не розпочала діяльність. В наш час у будівлі, зведеній для її потреб на вулиці Потебні, 52, міститься Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури.

Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури. Приміщення збудували напередодні Другої світової війни для Польського радіо Луцьк. Фото: Луцьке ВПУ будівництва та архітектури

Після війни Польське радіо націоналізували. У 1944 р. відкрили тимчасову радіостанцію «Бджілка», яка здійснювала мовлення із запасної залізничної колії в Любліні. У 1949 р. радіо перетворили на Центральне управління радіомовлення, а пізніше на Комітет із питань радіомовлення «Польське радіо», підпорядкований голові Ради міністрів. У 50–60-хр. транслювалися літературні передачі, концерти, радіовистави і програми для дітей. Крім цього, з’явилися культові передачі, зокрема «Матисяки», радіоновела «В Єзьоранах» і програма «Літо з радіо». Продовжувалася трансляція передвоєнної програми «Полуденок біля мікрофона». У 1957 р. створено Експериментальну студію, а в 1958 р. розпочала мовлення Програма III для молодих слухачів. У 1974 р. у Константинові збудували найвищу у світі радіовежу, яка в 1991 р., на жаль, упала.

Після падіння соціалізму Польське радіо зазнало трансформації. У 1992 р. Сейм РП ухвалив закон «Про радіомовлення і телебачення», розділивши Польське радіо на акціонерне товариство і регіональні радіостанції. У 1994 р. створили Інформаційну радіоагенцію, Радіоцентр народної культури і Польське радіо «Біс». У 1999 р. відкрили Радіоцентр мовлення в Сольці-Куявському. В 2005 р. Польське радіо отримало золоту медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis». Наступних років розвинулося цифрове мовлення DAB+, розпочали роботу нові тематичні та інтернет-канали. У 2010 р. запустили сайт moje.polskieradio.pl. Того ж року в Польському театрі у Варшаві відбувся гала-концерт із нагоди 85-річчя заснування радіо. На сцені театру виступив Стінг із Польським оркестром радіо під керівництвом Адама Штаби.

Сьогодні ми можемо слухати радіостанції Польське радіо I, II, III, Радіо 24, Радіо для закордону, Чвурку (Четвертий канал), Радіо Шопен, Радіо для дітей, Радіо для водіїв і Радіо для України.

Польське радіо продовжує свою місію суспільного мовника. Воно співпрацює з Європейською мовною спілкою, розвиває цифрове мовлення, створює подкасти й онлайн-трансляції, залишаючись важливим елементом польської культури та історії. Ця інституція протягом 100 років була поруч із поляками в найважливіші моменти історії. Від новаторських спроб до цифрової сучасності, радіо й надалі є одним із найважливіших стовпів польської ідентичності. Залишається лише сподіватися, що воно буде незалежним від політичного тиску, завжди об’єктивним і надійним.

Музичний журналіст Марек Нєдзвецький писав, що не вірить у життя поза радіо. Гадаю, що більшість поляків можуть уявити собі свої квартири і будинки без телебачення, але точно не без радіо.

Поважному ювіляру, Польському радіо, з нагоди сторіччя з дня народження бажаємо нових цікавих передач, хорошої музики і багато слухачів.

Вєслав Пісарський,

учитель скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Будинок Польського радіо у Варшаві. Автор – Адріан Грицук, CC BY-SA 3.0 PL