В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
Ксьондз Фелікс Шнарбаховський доволі рано пішов із життя, але встиг залишити по собі помітний слід в історії Волині. Крім служіння у Володимирі та Ковелі, значну частину своєї священницької кар’єри Шнарбаховський провів в Олиці.
Подруга Гоха Гурецька, Гоха Госпоха, Малгонь, Комендантка, Директорка, Малгоська.
У благодійному фонді «Старе місто Луцьк» безупинно кипить робота. Тут приймають допомогу, розвантажують, складують, сортують, пакують, перевантажують, відправляють далі. Здається, рух тут не зупиняється ні на хвилину.
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
До редакції «Волинського монітора» звернулися члени клубу «Родло», прохаючи про допомогу в пошуку могили отця Миколая Дружбацького, трагічно загиблого в Луцьку на початку вересня 1939 р. «Попри те, що минуло стільки років, ми не втрачаємо надії», – пише від їхнього імені Казімеж Гловацький, голова «Родла» в Рацібожі.
Пропонуємо увазі читачів статтю до «Землі Волинської» видатного волинського вченого Яна-Юзефа Фітцке. Автор відомий здебільшого як археолог, але він вніс чималий вклад у розвиток волинського краєзнавства та музейної справи.
«На початку 50-х років батьки почали будувати хату. Уже в 1956 р. перейшли сюди жити, якраз як я народився. Другу половину домівки ми з татом стали добудовували, коли мені було 13 років. Пам’ятаю, як допомагав йому копати фундамент. І так ми потрохи за сім років її добудували», – зазначає Володимир Бодрин із Гусятина Чортківського району Тернопільської області, парафіянин костелу Святого Антонія, член Надзбручанського товариства польської культури та мови.
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.