«Сьогоднішня наша молитва – це наша відповідь на заклик Святого Йоана Павла ІІ» – сказав єпископ Віталій Скомаровський, цитуючи слова Папи Римського про очищення історичної пам’яті та прощення на початку меси в луцькому католицькому соборі.
12 липня в катедрі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку відправили богослужіння за жертв Волинського злочину.
«Нехай надане й отримане прощення розіллється корисним бальзамом у кожному серці. Нехай завдяки очищенню національної пам’яті кожен буде готовий поставити те, що об’єднує, вище від того, що розділяє. Щоб ми разом могли будувати майбутнє на основі взаємоповаги, братньої співпраці та справжньої солідарності», – ці слова Святого Йоана Павла II, які пролунали у Львові 25 років тому під час паломництва понтифіка до України, ординарій Луцької дієцезії, єпископ Віталій Скомаровський нагадав на початку меси.
На ній були присутні голова Ради з питань співпраці з Україною при Раді Міністрів Польщі Павел Коваль, Генеральна консулка Республіки Польща в Луцьку Анна Новаковська разом із працівниками дипустанови, депутатка Верховної Ради України Ірина Констанкевич, заступник міністра культури України Іван Вербицький, директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів, гості з Польщі, члени місцевих польських організацій, мешканці Луцька.
До слів Папи Римського звернувся також єпископ-помічник Люблінської архідієцезії Адам Баб, який очолив богослужіння в луцькому соборі, а напередодні польову месу на кладовищі в Олиці: «Нове тисячоліття, в яке ми нещодавно вступили, вимагає, щоб українці й поляки не залишалися поневоленими своїми сумними спогадами минулого. Розмірковуючи над подіями минулого з нової перспективи, прагнучи побудувати краще майбутнє для всіх, нехай подивляться один на одного очима примирення».
Цей заклик Святого Йоана Павла II до обох народів у 2003 р. наприкінці червня цього року нагадали польські й українські єпископи у своєму спільному зверненні до поляків та українців.
У проповіді єпископ Адам Баб також порушив тему гідного поховання жертв: «Страждання наших братів і сестер, убитих 80 років тому, сьогодні для нас все ще актуальне. Нам бракує могил, біля яких ми могли би помолитися за вбитих».
Після меси питання ексгумації та поховання жертв журналістам прокоментував Павло Коваль, голова Ради з питань співпраці з Україною при польському уряді. Він звернув увагу на те, що останнім часом відповідні дозволи Україна видає у звичайному адміністративному порядку. Зазначив, що під час переговорів з українською стороною у 2024 р. у Люблінському замку було встановлено принцип, згідно з яким питання пошуків та ексгумації має гуманітарний характер, а не політичний чи історичний.
Останнім часом пошуки та ексгумації відбувалися й відбуваються в кількох місцях. Проведення таких робіт у більшій кількості місць пов’язане, як зазначив Павло Коваль, зокрема із можливостями відповідних груп археологів та інших експертів: «Такі роботи тривають кілька тижнів, у них беруть участь кілька десятків людей в умовах війни. Тож кількість відповідних експертів, які мають достатньо часу та готові працювати в умовах війни, також іноді обмежені».
Текст і фото: Наталя Денисюк
