В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.

Таку річницю маневичани відзначили вдруге. Вперше селище святкувало 125-річчя у 2017 р. На перший погляд це звучить дивно. Проте торішні історичні дослідження показали: дата заснування Маневич раніше була визначена помилково. Тож цьогорічне свято стало першим 125-річчям, відзначеним відповідно до встановленого науковцями року виникнення селища.

Святкування розпочалося на стадіоні. Тут лунали вітання, відбулася спільна молитва за селище та його мешканців за участю представників різних релігійних конфесій, концертна програма і футбольний матч. Втім, головним осередком святкувань стала інтерактивна благодійна виставка «Маневичі 125», організована Благодійним фондом Vitality UA, яку лише в день відкриття відвідали понад тисячу осіб.

Директор благодійного фонду Андрій Зарипов анонсував, що виставка, яка тематично поділена на три розділи, присвячені минулому, сьогоденню і майбутньому селища, триватиме до 30 червня, а команда її творців поставила собі амбітну мету – зібрати на потреби маневичан, які боронять країну на фронті, один мільйон гривень.

Як і торік, основу виставки становлять понад 500 світлин із домашніх фотоальбомів маневичан, на яких зафіксована історія селища протягом багатьох десятиліть. Загалом експозиція об’єднала близько пів сотні тематичних блоків. Вони розповідали про маловідомі сторінки історії Маневич ‒ від будівництва залізниці та бельгійської паркетної фабрики, виникнення футбольного клубу «Легія» до спадщини відомого міжвоєнного фотоательє та багатонаціонального минулого містечка. Особливу увагу автори експозиції приділили історії маневицького курорту, якому цьогоріч могло б виповнитися 100 років. Практично, всі експонати цього розділу були представлені маневичанам вперше.

За словами співавтора виставки Андрія Зарипова, її головною метою стало збереження пам’яті громади через історії людей, світлини та знакові місця селища. Для цього організатори підготували тематичні інсталяції, фотозони, аудіоінтерактиви, стенди для взаємодії та простори, де історію можна буквально відчути руками.

Наприклад, піднявши трубку одного з багатьох телефонів, відвідувачі, перебуваючи в оточенні різних експонатів, могли почути тривожні, радісні i спокійні, співочі чи залізничні звуки і голоси, які є щоденним тлом життя маневичан.

«Людей на відкритті було дуже багато, і ми, як організатори, відчували надзвичайну відповідальність і перед ними, і перед спонсорами, які підтримали наш масштабний захід. Нагородою для нас було бачити щире захоплення та інтерес відвідувачів», ‒ розповіла «Волинському монітору» координаторка благодійних заходів благодійного фонду «Vitality UA» і співавторка виставки Софія Бондар.

На окремих стендах відвідувачі могли придбати щось із лімітованої колекції товарів і аксесуарів, присвячену Маневичам та історії містечка, а також ексклюзивну продукцію місцевих підприємців та закладів.

Святкову атмосферу доповнила презентація Маневицького торта, створеного кондитерами «SoulCafe» до 125-річчя селища. Його рецептурі передувало опитування місцевих жителів щодо смаків, які асоціюються з Маневичами. Кошти від дегустації також передали на потреби благодійного фонду «Vitality UA», а кондитери запевнили, що таким десертом у їхньому закладі тепер можна буде ласувати постійно.

Захопливим елементом виставки стала пішохідна екскурсія найстарішими маневицькими вулицями, на якій її учасники відкрили для себе малознані сторінки місцевої історії та забуті імена й відвідали єдині дві місцеві пам’ятки архітектури – залізничний вокзал та костел Святого Духа. Власне біля найстарішої і найважливішої маневицької пам’ятки – залізничного вокзалу, від якого бере початок історія селища, – екскурсанти стали свідками відкриття пам’ятної дошки, на появу якої довелося чекати понад 30 років.

Фото з екскурсії надала Наталія Оксенюк

«Ми все це робимо, тому що, як я вважаю, кожна людина повинна бодай щось зробити для своєї малої батьківщини. У цій думці я утвердилася, коли вирішила переїхати сюди з Києва і зрозуміла, що варто тут робити речі, якими можна пишатися. На щастя, нам легко вдалося залучити до цієї роботи молодь і разом з однодумцями ми намагаємося закохати у своє селище усіх його мешканців. Зрештою, ми це робимо не лише для виявів любові, але й щоб допомогти нашому війську», ‒ розповіла Софія Бондар.

Співавторка виставки додала, що насамперед сьогодні вона щиро радіє, що в Маневичах нарешті говорять про Маневичі.

Символічно, що ювілей, який цього року вперше відзначили відповідно до встановленої науковцями дати заснування селища, став не лише святом, а й нагодою по-новому відкрити для себе історію Маневич. Судячи з інтересу до виставки та екскурсій, ця історія виявилася значно багатшою і цікавішою, ніж багато хто уявляв.

Роман Павлюк

Фото: Ангеліна Пащук