«Маневичі – центр світу». Під такою гучною назвою три дні поспіль діяла інтерактивна виставка, присвячена Дню селища.

Задовго до відкриття організатор виставки Андрій Зарипов анонсував, що це буде «жива, щира, зібрана з історій, фотографій і речей самих жителів селища виставка, яка стане місцем, де всі разом оживлятимуть пам’ять і творитимуть спільну історію». Протягом усіх трьох виставкових днів маневичани могли переконатися, що дійсно так і сталося.

Андрій разом зі співавторкою концепції Софією Бондар так задумали формат виставки, що кожного дня вона змінювалася і наповнювалася новими експонатами. Тому багато людей охоче її відвідували навіть три дні поспіль, постійно дізнаючись щось нове й отримуючи свіжі враження.

«Ідея виставки виникла лише місяць тому, коли мені нагадали, що на Трійцю припадає День селища. Я був під враженням від інтерактивної виставки «Третє дихання», яка якраз тривала у столиці, тож мені відразу спало на думку спробувати організувати щось подібне і в Маневичах, і щоб це обов’язково було щось історично-краєзнавче», – розповів автор ідеї виставки, директор благодійного фонду «Vitality UA» Андрій Зарипов.

Основу виставки становила чисельна колекція архівних фотографій. Деякі з них були видрукувані у величезному форматі і слугували не лише експонатами, але й креативними фотозонами, які переносили відвідувачів у минуле.

Одна із фотозон виставки

Загалом на виставці можна було переглянути понад 300 унікальних світлин із різних епох, які потрапили на експозицію з домівок маневичан.

На світлинах – залізничний вокзал після його побудови в 1905 р., вулиці містечка в роки Першої світової війни, завершення будівництва парафіяльного костелу, єврейський штетл, вигляд містечка з розвідувального літака наприкінці Другої світової та ще сотні різних сюжетів від перших років існування Маневич аж до сьогодення.

Окрім того, на виставці можна було розглянути унікальне фото першого складу тепер уже варшавської футбольної команди «Легія», яка була заснована на околицях Маневич понад 100 років тому, а також майку спортсмена цієї команди, кольори й емблема якої теж з’явилися десь у маневицьких лісах.

Експозиція, присвячена футбольному клубу «Легія»

Можна було доторкнутися до паркетної дошки з бразильського червоного дерева, яке понад 80 років тому використовували на місцевій паркетній фабриці «Aug. Lachappelle Parquets», та побачити зразки художнього паркету з каталогу цього бельгійського виробника.

«Я із самого початку знав, що буду робити акцент саме на тій історії селища, яка досі лишається малознаною і замовчуваною. Ідея полягала в тому, щоб зробити таким чином подарунок маневичанам: розповісти про невідомі сторінки історії, якими можна пишатися, а при нагоді зробити цей захід ще й благодійним», – поділився з «Волинським монітором» автор виставки.

Спочатку він планував поділити всю виставку на кілька розділів, де в кожному відвідувачі зможуть дізнатися про якусь окрему невідому сторінку місцевої історії, як-то заснування футбольного клубу «Легія» чи функціонування величезної бельгійської паркетної фабрики. Лише потім виникла ідея залучити місцевих мешканців.

«Спочатку відгуків було дуже мало, але з часом дедалі більше маневичан приносили архівні світлини зі своїх домашніх альбомів. Отож, на виставковому стенді їх є понад 300, і сьогодні, коли виставка вже завершилася, маневичани продовжують телефонувати і приносити свої фотографії. Ми їх неодмінно будемо переглядати і сканувати. З упевненістю можу сказати, що саме ці архівні фотографії маневичан стали справжнім скарбом і візитівкою всієї експозиції. Люди знаходили на фото своїх рідних, знайомих, навіть самих себе, впізнавали місця, які давно змінили свій вигляд. І ці емоції були надзвичайно щирі й сильні», – розповів Андрій Зарипов.

На окремому стенді «Звуки Маневич» відвідувачі могли зняти трубку старого телефона й почути різні звуки, які супроводжують щоденне життя містечка. Це не лише спів лісових пташок, гомін недільного людного ярмарку, гучний голос чергового по вокзалу, який оголошує про прибуття потяга, але й звуки сирен повітряної тривоги та метроном щоденної хвилини мовчання в пам’ять про загиблих на війні, яка досі триває.

Кожен відвідувач міг позначити на величезних картах світу та України місця, куди доля занесла маневичан, а на інших стендах – озвучити, про які Маневичі майбутнього він мріє, або ж зізнатися, чим для нього є рідне селище.

Організатори перед виставкою закликали мешканців селища приносити не лише архівні фото, але й речі домашнього вжитку і навіть живі рослини, які відразу, на очах господарів, ставали частиною експозиції.

Одночасно три дні поспіль тут відбувався благодійний розпродаж картин, книг, вазонів, смаколиків, м’яких іграшок, посуду. Виручені кошти передадуть благодійному фонду «Vitality UA» на потреби маневичан, які боронять Україну в лавах ЗСУ.

Благодійний розпродаж

Організатори виставки спеціально до цієї події створили лімітовану колекцію товарів, присвячену Маневичам та історії містечка. Тож відвідувачі могли підтримати своїх земляків на фронті, купуючи маневицькі футболки, екосумки, пазли, листівки, шкарпетки, шеврони, магніти, закладки для книг тощо.

Розпродаж товарів із маневицьким брендом

«Не приховую, що ми очікували більшої кількості відвідувачів. Але й помітили, що було багато людей, які потрапляли на виставку в перший день, а в наступні не лише приходили оглянути її ще раз, але й неодмінно приводили своїх рідних чи знайомих», – розповів організатор виставки.

«Ми точно недаремно це зробили. Я страшенно задоволений роботою. Ми дійсно разом зробили щось дуже нестандартне й масштабне. Попри скепсис і прогнози, що ця тема нікого не зацікавить, нам недарма повірили і спонсори, і партнери, і численні волонтери, які разом творили цю виставку. У Маневичах дійсно пробуджується інтерес до своєї історії, особливо серед молоді. Багато людей починають розуміти, що наша історія не меншовартісна і тут можна знайти багато приводів для гордості. Це дуже помітно», – підкреслив Андрій Зарипов.

Автори виставки – Андрій Зарипов і Софія Бондар

Роман Павлюк

Фото: Ангеліна Пащук, Роман Павлюк