Польські фразеологізми: Тварюки з росії
Статті

Зізнаюся без биття, що після чергового місяця війни в Україні, після багатьох розповідей і репортажів про безмір страждань мирного населення я не очікувала від себе такої реакції після того, що прочитала у своїй улюбленій газеті «Tygodnik Powszechny». Жах і потрясіння.

Стаття британської репортерки Крістіни Лемб «Мусимо йти, нас кудись забирають» – це розповідь про Берестянку, невелике село під Києвом, і про те, що були змушені пережити її жителі.

Власне кажучи, нічого нового – ці події не стали винятком у морі звірств російської солдатні. Сотні могил, зґвалтувань і пограбувань. Мабуть, можна звикнути, призвичаїтися, збайдужіти. Можна знизати плечима, відвернути погляд або, що гірше, сказати, що це американська інсценізація.

Згадана стаття – це розмова із двома відважними жінками, які разом зі своїми сім’ями спокійно жили в рідному селі. Мали курей, качок, собаку й кота, який ніжився на сонці, вилежуючись на підвіконні. У них були свої невеликі радості й деякі клопоти, як у кожного з нас.

Аж ось одного дня цей нормальний і такий звичний світ розсипався як картковий будиночок, зруйнувався і в дослівному, і в переносному значеннях. Сашу, чоловіка Наташи, вбили пострілом у потилицю. Її саму ґвалтували скопом кілька годин. Вона вижила.

Іншу жінку з 15-річною дочкою душогуби так само мучили впродовж трьох днів. Обидві померли від отриманих травм. Усе відбувалося на очах старшої дочки. Її не зачіпали, бо для бидляків зі сходу вона виявилася не достатньо гарною… У Наташи залишився тільки кіт.

Те, що триває на території України, – ніщо інше як відлуння масових зґвалтувань, які чинили червоноармійці в 1945 р. під час «визволення» Центральної та Східної Європи. Звірства – це зброя, до того ж надзвичайно ефективна. Ентоні Бівор, британський воєнний історик, на основі досліджень підрахував, що від цього брутального злодіяння тоді постраждали майже 2 млн жінок. Німок, угорок, польок, українок, сербок.

Схожий механізм ми спостерігаємо й зараз. Бидляки, випущені з росії, поводяться точнісінько так, як їхні предки. Еволюція обійшла їх широкою дугою. Єдине місце, де вони повинні бути, – печера або дерево, з якого вони насправді ще не злізли.

При нагоді хочу зазначити, що росія чи путін, написані мною з малої літери, – це не помилка чи недогляд коректора, а вираження моїх емоцій стосовно цієї країни і деяких істот, бо людьми їх назвати важко.

Зізнатися в чомусь без биття (przyznać się do czegoś bez bicia), тобто добровільно, без примусу.

Знизати плечима (wzruszyć ramionami) – бути до чогось цілком байдужим, зайнятися іншою справою, ні на що не зважати.

Щось розсипається як картковий будиночок (coś rozpada się jak domek z kart), тобто дуже легко і швидко, несподівано.

Бидло або бидляки (bydło lub bydlaki) – так говорять про людей, позбавлених будь-яких моральних і етичних норм; це не має нічого спільного з милим чотириногим стадом, що пасеться на луці.

Обходити широкою дугою (omijać kogoś lub coś szerokim łukiem) – уникати контакту з кимось або чимось, триматися на віддалі.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Асертивність, тобто непросте мистецтво казати «ні»
Статті
У теорії все виглядає банально просто. Психологи переконують, що асертивність полягає у висловленні власних потреб та окреслені кордонів – спокійно, рішуче та з повагою до інших. Однак на практиці багато хто досі має із цим величезну проблему.
21 серпня 2026
Польські фразеологізми: Читати варто
Статті
Читати варто, або Коротка розвідка на тему, що книжка існує не лише для того, щоб підставити її під ніжку розхитаного столика.
13 серпня 2026
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026