Я подивилася фільм. Не перший і не останній у моєму житті, але цей, як і «Мисливець на оленів» режисера Майкла Чіміно, «Врятувати рядового Раяна» Стівена Спілберга або «Лють» Девіда Еєра, назавжди закарбується в моїй пам’яті.

«На Західному фронті без змін», а саме про цей фільм ідеться, як і інші згадані вище стрічки, несе сильне антивоєнне послання. Це не перший-ліпший фільм, мілка, тривіальна тема, зіграна до низу, подана глядачеві на таці як легкоперетравна страва.

Це майстерний, цілісний і, беручи до увагу сучасну політичну ситуацію, дуже актуальний твір. Досі на блакитні екрани виходили тільки англомовні екранізації відомого роману Еріха-Марії Ремарка, виданого в 1929 р. Едвард Бергер зважився зробити німецьку інтерпретацію цього шедевру, а стиль, у якому він це зробив, нагадує великі голлівудські постановки.

Це оповідь про провину, сором, відповідальність і спільну бездумність, яка межує з тотальною глупотою. Образ покоління дев’ятнадцятирічних, ідеологічно накручених злагодженими механізмами дешевої пропаганди, яка експлуатує юнацьке завзяття, емоції та потребу звершувати так звані великі справи.

Покоління, яке зі співом на устах, букетиками квітів, приколотими наче медалі до солдатської шинелі, в ейфорії прямо з-за шкільної парти вирушає на фронт, щоб там у стражданнях, самотності, серед бруду, крові, щурів і трупів друзів урешті загинути, справляє неймовірне враження.

У цьому фільмі блискуче все включно з акторами. Атмосферна музика, яка тримає в напрузі, зловісна тиша зимового ранку, липке болото окопів і філіжанка з майсенської порцеляни, з якої німецький генерал попиває каву, а через хвилину відсилає солдат на останніх безглуздих п’ятнадцять хвилин кривавої лазні перед самісіньким оголошенням перемир’я.

Пройшло сто років після завершення Першої світової війни, кількадесят років після трагедії та травми Другої світової, рік після повномасштабного й нічим неспровокованого нападу росії на Україну, а тема агресії та ненависті щодо іншої держави чи народу, наводячи жах на нормальний світ, надалі залишається дуже актуальною.

«На Західному фронті без змін» номінували на дев’ять «Оскарів», і він має величезні шанси на золоту фігурку в категорії «Найкращий фільм». Коли я пишу ці слова, за п’ять дванадцята перед церемонією, і я з нетерпінням чекаю на вердикт журі.

Велике кіно (wielkie kino) – великий за розмірами кінотеатр, до якого люди йдуть на перегляди фільмів, або відзначені нагородами хіти світового кінематографу.

Перший-ліпший (pierwszy lepszy), тобто будь-який, обраний випадково.

Щось зігране до [самого] низу (coś jest zgrane do spodu) означає, що тема була вичерпана цілковито й неодноразово. Українською можна сказати «заяложена тема».

Подати щось на таці (podać coś na tacy), тобто таким чином, який не вимагає для когось жодних зусиль.

Влаштувати комусь криваву лазню (sprawić komuś krwawą łaźnię), тобто когось жорстоко б’ють або вбивають.

За п’ять дванадцята (za pięć dwunasta) – за мить, незабаром.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька та Ковеля організацією ORPEG

P. S.: У ніч на 13 березня стрічка «На Західному фронті без змін» отримала «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм».